Народившись у невеликому містечку Бафло поблизу Гронінгена, Рудольф Агрікола отримав освіту в провідних університетах Європи. Він навчався в Гронінгені, Ерфурті, Кельні та Льовені (Лувен), де в 1465 році завершив свою освіту. Ці роки сформували його інтелектуальний світогляд, який поєднував інтерес до класичної літератури, філософії та мистецтва.
У віці 30 років Агрікола почав активно займатися письменницькою діяльністю. У 1476 році він написав промову на хвалу філософії, а в 1477 році — біографію італійського поета та вченого Петрарки, яка стала важливим внеском у популяризацію гуманістичних ідей. Протягом наступних п’яти років Агрікола подорожував між університетами північно-західної Німеччини та Нідерландів, де викладав і обмінювався ідеями з іншими вченими.
У 1484 році Агрікола прийняв запрошення єпископа Вормса Йоганна фон Дальберга читати лекції з класичної літератури в Гейдельберзькому університеті. Цей період став найпродуктивнішим у його житті. У Гейдельберзі він написав одну зі своїх найвідоміших праць — ««Про формування навчання», яка стала важливим підручником для студентів і вчителів епохи Відродження. У цій книзі Агрікола підкреслював важливість всебічного розвитку особистості, поєднуючи інтелектуальні, моральні та фізичні аспекти освіти.
Філософія Агріколи базувалася на ідеях Відродження, зокрема на вірі у свободу особистості та її потенціал для самовдосконалення. Він наголошував на важливості активного життя, спрямованого на служіння суспільству, і водночас закликав до розвитку інтелектуальних здібностей через вивчення класичної літератури та філософії. Його ідеї значно вплинули на інших гуманістів, зокрема на Дезидерія Еразма, який розвивав ідеї Агріколи в своїх працях.
Рудольф Агрікола залишив значний слід у європейській культурі та освіті.
Іван Гудзенко
