Витоки та створення релігії
Після ув’язнення на островах Чатем Те Куті глибоко вивчав Біблію, що призвело до створення нової релігії, яка поєднала в собі християнські ідеї з традиційними віруваннями маорі. На відміну від багатьох інших релігійних рухів того часу, Рінгату вирізнялася своєю м’якою релігійною доктриною, що включала традиційні маорійські табу та зцілення вірою.
Те Куті, який був харизматичним і духовно натхненним лідером, поєднав свої релігійні погляди з прагненням до соціальної справедливості та збереження маорійської культури. Після його втечі з островів Чатем у 1868 році та повернення на материк, рух Рінгату почав швидко поширюватися серед маорі, які бачили в ньому шлях до збереження своєї ідентичності.
Богослужіння та літургія
Богослужіння у рінгату проводяться регулярно, зокрема по суботах і 12-го числа кожного місяця. Ці збори мають особливе значення, оскільки під час них відзначається бенкет любові і причастя, хоча без хліба і вина, що є традиційними для християнства.
Літургія рінгату включає в себе поєднання біблійних віршів, пісень, співів і молитов, що вивчаються напам’ять. Ці ритуали завершуються підняттям правої руки на знак пошани до Бога, що і дало назву релігії — рінгату («піднята рука»). Цей жест символізує відданість і віру, підкреслюючи духовний зв’язок між вірянами та їхнім пророком.
Роль Те Куті та символізм релігії
Те Куті вважається пророком і мучеником серед послідовників. Він є символом стійкості та духовного натхнення для маорі, які ототожнюють свій досвід із стражданнями Ізраїля, описаними в Біблії. Рінгату, як релігійний рух, став не лише способом збереження маорійської культури, але й формою духовного опору колоніальній владі.
Попри те, що кількість вірян рінгату залишається відносно невеликою, ця релігія має значний культурний вплив серед маорі. У 1960-х роках літургія рінгату була вперше надрукована як «Книга восьми завітів Божих і молитов церкви Рінгату». Це дозволило зберегти та передати традиції наступним поколінням.
Іван Гудзенко
