Тенгріанство, або релігія Тенгрі – монголо-тюрська язичницька релігія. За своїм типом вчення є політиєїстичною релігією, хоча вся віра спирається на вченні про Бога-творця Тенгрі (чітко присутні елементи монотеїстичного світогляду). Ми можемо протиставити Бога Тенгрі, Аллаху. Ахурі Мазді, християнському Богу, та китайському Небу, оскільки Бог Тенгрі у тенгріанстві виконує ту саму роль Творця і єдиного судді, як і в основних світових та етнічних монотеїстичних релігіях.Більшість сучасних науковців припускають, що тенгеріанство було першим аналогом політеїстичної релігії в якій з століттями формувалися елементи монотеїстичного світогляду, хоча до тепер у релігії присутні політеїстичні вірування. Скоріш за все тенгріанство має елементи монотеїзму завдяки поклоніню Богу Тенгрі, який як єдиний творць та незмінний керівник Небес, а всі інші дрібні боги не відіграють великої ролі у світогляді послідовників, адже вони лише є засобами зближення з небом. Бог Тенгрі є ціллю для спасіння людини та вознесіння до Небес.
Сучасні науковці припускають, що тенгріанство виникає у період ІІ – І тисячоліть до н.е. Хоча у цей період релігія Тенгрі лише розпочала формуватися як самостійна релігія. Приблизно у 165 році до. н. е релігія Тенгрі повністю сформувалася як етнічна релігія монголо-тюрських народів. При цьому тенгріанство цілісно сформувало культ поклоніння богу Тенгрі. Як було описано вище, центральною фігурою тенгріанства є Бог Тенгрі. Бог Тенгрі або блакитне Небо є своєрідним світом проживання божественної сутності. У свою чергу небесний світ поділяється на три яруси небесного буття.
Перший ярус це – верхній світ, у якому проживає Бог-творець Тенгрі, або небо. У першому ярусі Бог Тенгрі слідкує за духами, богами,людьми та природою, щоб у видимому та невидимому світові завжди відбувалися гармонійні процеси.
Середній ярус є невидимим світом духів, які є дуже близьким до людей, у свою чергу люди можуть наблизитися до середнього ярусу, якщо будуть жити по законам Бога Тенгрі. Тюрки розуміли середній ярус як живий і не живий світ, тобто він був невидимим світом, але його могли осягнути святі люди (жерці культу Тенгрі).
Нижній ярус є невидими світом злих духів на чолі із злим Богом Єрликом. Бог Єрлик є своєрідним аналогом диявола, який спокушає людей та добрих духів. Нижній ярус межує з тілесним світом, тому людина його може осягнути матеріально, через жертвоприношення та допоміжні галюциногенні засоби. У цьому ярусі небесного буття відбувається постійна боротьба між добрими та злими духами.
Важливим моментом віровчення релігієї Тенгрі був культ- героїв. Культ героїв Тенге можна про асоціювати із грецькими, римськими та індійським культами героїв. Якщо у грецьких, римських та індійських культах героями були боги чи напівбоги, то у тюрській релігії героями міг стати будь хто. Воїн який прославився на полі битви і помер за своє плем’я був героєм для свого роду і тому його родичі та одноплемінники поклонялися його духові після смерті героя. Представники релігії Тенгрі вважали, що тіло та душа повинні бути у постійній гармонії, і тому вагому частку у релігійному світогляді тюрки приділяли спілкуванню з духами своїх предків. Тюрки вважали, що предки можуть розповісти їм всю правду про їхнє життя та потойбічний світ, а також допомогти осягнути Бога Тенгрі.
У релігії Тенгрі як і у інших релігій світу присутній культ священництва. Священики або шамани релігії Тенгрі здійснють шаманістичні ритуали похорону, спілкування з духами.
З приходом ісламу на тюрські землі релігія Тенгрі практично вимерла серед тюрських народів, хоча іслам увібрав та синтезував тюрські вірування, таким чином виник своєрідний тюрський іслам, з великою кількістю елементів релігії Тенгрі.
Ігор Дмитрук
