Філософія раджа-йоги виникла на стику санкх’ї — однієї з ортодоксальних даршан індійської думки — та ранніх медитативних практик аскетичних рухів. Санкх’я як метафізична система проголошувала дуалізм Пуруші (свідомості) та Пракріті (матеріального світу), що визначило базову онтологічну концепцію раджа-йоги. Метою йоги постає не возз’єднання, а розпізнавання й остаточне звільнення свідомості (Пуруші) від зв’язків із матеріальними формами, включно з розумовою активністю.
На відміну від хатха-йоги, яка приділяє значну увагу тілесним вправам, раджа-йога розвиває переважно внутрішні сили через ментальну концентрацію, моральну чистоту та відмову від зовнішнього світу. Саме тому вона вважається «царським шляхом» — шляхом для тих, хто прагне прямого проникнення в глибини свідомості.
Духовна ціль раджа-йоги як стан свідомісного звільнення
Метою раджа-йоги є кайвалья — стан абсолютної самотності або, точніше, звільнення свідомості від залежності від психофізичних структур. Цей стан не є негативною ізоляцією, а радше свідчить про завершене розрізнення Пуруші та Пракріті, унаслідок чого практик не лише звільняється від кармічного циклу, а й досягає стану найвищого знання — самовидіння. Кайвалья не має форми і не може бути описана звичайними мовними категоріями, оскільки перевищує дуалістичне пізнання.
У цьому сенсі раджа-йога не лише релігійна або містична практика, а й цілісна антропологічна модель, що пропонує методологію дослідження людської свідомості. Самодисципліна, спостереження за внутрішніми станами, редукція емоційних збурень — усе це формує не лише духовну, а й психологічну терапію, яка в сучасному контексті має значення для нейропсихології, феноменології та екзистенційної філософії.
Попри архаїчність мови та термінології, раджа-йога демонструє універсальність методів інтроспекції, що залишаються релевантними і сьогодні. Здатність заглиблюватися в себе, долати нав’язливі думки, створювати зосереджену увагу — це не лише духовні цілі, а й актуальні завдання сучасної людини у світі постійної інформаційної перенасиченості.
Іван Гудзенко
