Антична філософіяІсторія філософіїРимська філософія

Публій Нігідій Фігул

Народився не раніше ніж 98 року до нашої ери в плебейській сім’ї, належав до роду патріціїв Марціїв. Фігул є яскравим представником римського неопіфагорейства. По суті це був другий науковець в Римі після Марка Варрона. Мав дружні зв’язки з філософом Цицероном. З 63 року до нашої ери – Фігул, його дружина та брат допомогли викрити змову, підготовлену Катіліною.

Близько 63 року до нашої ери – посада квестура. З 60-х років до нашої ери – при молодому нобілю Марку Целію Руфу, який за своєї громадянської кар’єри заочно притягає до відповідальності за зловживання владою намісника  Гая Гібріду, Фігул погрожував суддям притягенням до відповідальності в разі їхньої неявки на суд.

Публій Нігідій Фігул

На думку німецького філолога Вільгельма Кролля, якщо ж враховувати саме повідомлення Цицероном, не має жодного сумніву у тому, що 60 року до нашої ери Фігул займав посаду еділа. Хоча інші дослідники робили припущення, що біля  59 року до нашої ери – був членом  колегії народних трибунів.  Один із листів Ціцерона, надісланий ним до брата, в умовах навислої над ним загрози говориться про фігурування імені Фігула серед нововибратих преторіїв.

За припущенням канадського науковця Броутона, 51 року до нашої ери Нігідій Фігул можливо ніс службу легата в Азії при Квінті Мінуцію Термі. З 49-45 років до нашої ери – займаючи позицію республіканців, приймає участь в громадянській війні. Нігідій долучається до помпейців. Проте помпейці не змогли встояти проти армії Гая Юлія Цезаря.

Багато поймпеців попало в полон, в їхньому числі знаходився Нігідій Фігул. Знаючи «політику милосерця» імператора Юлія Цезаря, Фігул був приречений долею. 45 року до нашої ери – заслання Фігула закінчилося смертю. Ще перед смертю перед Цезарем зробив передбачення, що його син в майбутньому часі стане володарем світу.

Низки творів Фігула стосувалися різних сфер дослідження: гараматика, релігія, природознавство. В уривках вони дійшли до нас. Серед важливих праць, найпочесніше місце займає колосальна «Коментарі до граматики» (латинський переклад), обіймаючи проблему орфографії. Із релігійних праць варто виділити «Про богів» (стосується імен богів та їхнього шанування), «De augurio privato», «De extis»,  а також праця про тлумачення сновидінь.

З природознавчих праць виокремлюються такі: «Sphaera graecanica» та «Sphaera barbarica». До  астрономічно-астрологічних  варто віднести «De vento», «De animalibus» та «De hominum naturalibus».  До таких творів, дивлячись на темноту їхнього викладу, мали доступ лише спеціалісти, оскільки  серед публіки не набували такого поширення.

Пегас

Яка твоя реакція?

Радість
1
Щастя
0
Любов
0
Не завдоволений
0
Тупо
0

Интересно почитать:

Также в категории:Антична філософія