Притча про загублену вівцю є однією із най повчальніших притч Ісуса Христа.Цю притчу ми можемо пзнайти у Євангелія від Луки 15 : 1 – 10. У цій притчі Ісус Христос розповідає своїм послідовникам та фарисеям про одну загублену вівцю та драхму. Христос повчає своїх учнівта фарисеїв, що в одного чоловіка було 100 овець і одна вівця зникла й він кинув отару, що знайти ту одну вівцю. Більшість слухачів не могли зрозуміти учителя, адже як можна кинути отару та піти шукати у небезпечну даль всього по одну вівцю. Хоча Ісус Христос мав на увазі зовсім інше, під вівцями він мав на увазі, нас — людей , а головне Христос показує, що для нього важлива кожна людина і він прийшов у наш світ задля спасіння всього людства, тобто кожної окремої душі.
Ця притча розповідає нам про милість Ісуса Христа, адже він Бог який зійшов з небес задля нашого спасіння. Він навчав людство служити йому і любити свого пастиря, а пастир обов’язково буде любити свою паству. Христос у цій притчі демонструє своїм учням та фарисеям, що він готовий рятувати кожного хто заблукав, і той, хто заблукав у будь-який момент свого життя може прийти до нього і він прийме його.
Якщо розглядати цю притчу з точки зору християнської теології, то існує безліч тлумачень. Одні теологи говорять, що 99 овець це – 99 праведників, а одна вівця це заблукавший грішник. Навіть є тлумачення, які говорять, що 99 овець це – 99 фарисеї, а одна вівця це праведник, який втік від законників, для того щоб його знайшов Христос.
Коли я навчався на магістратурі богослів’я, я запитав свого дуже відомого та хорошого викладача про те, чи існують інопланетяни і він мені відповів, що, можливо існують, а можливо наш світ є тією загубленою вівцею, яка шукає спасіння, а всі 99 овець це — інші позаземні цивілізації. Хто — зна?
На притчу про загублену вівцю є дуже багато тлумачень, але суть одна, кожен із нас може у будь-який момент покаятися та прийняти Христа у своє серце, а головне, Христос – Пастир, готовий завжди прийняти нас.
Ігор Дмитрук
