Іов – праведний чоловік, який зазнав багато страждань, Історію життя цієї людини описує Старий Завіт.

Народився між 2000-1500 роком до нашої ери в землях Уцу (східна частина Палестини). Біблія стверджує, що у нього було багато дітей (синів-14, дочок — 6) і володів величезною матеріальною власністю.  Невідомо хто ж насправді є автором написання книги Іова.

Книга складається із сорока двох глав. Тому її можна розділити на дві частини. Перша частина являє собою пролог першої та другої глави, інша ж – епілог сорок другої глави та ритмізовані поетичні глави. Пролог нам описує непорочну, чесну та богобоязливу людину Уца – Іова. На його долю випали  важкі випробування. Так у першій главі йдеться про розмову між Богом та Сатаною, який випробовував Іова перед Богом. З Божого допущення Сатана міг торкатися лише тіла, а не душі.

У праведника відбирається абсолютно все, що з ним пов’язується: діти, скотина, здоров’я, але той виявляє велике терпіння у всіх бідах та нещастях. Своїми стражданнями Іов демонструє настільки низькою є людина перед Богом, безпомічною, безсилою. Порох і попіл стають ознакою покаяння, принесеного Іовом Творцеві світу. Тим самим Іов показує, що людина – це порох земний, яка є справжнім творінням Божим. Навіть під час враження шкіри гнійними ранами, він не запитує Бога чому так сталося, а навпаки смиренно приймає і терпить біль, вважаючи, що більшу перевагу повинна мати душа, а не людське тіло. Страждання свого чоловіка бачить жінка і єдиний вихід із цього вона вбачає у проклятті Бога, що полегшить на її думку смерть. З ним розмовляють троє друзів, котрі бачать нестерпні страждання праведника.

Ми бачимо як Іов повністю відкидає притаманне тлінному світу, а людство забуває про духовні речі. Чітко видно як в одну мить пропливає земна картина життя, скорботу і плач людини, яка мала практично все, а залишилася без нічого і не припиняючи прославляє Свого Творця.

Святитель Іван Золотоустий подає власну  інтерпретацію щодо праведного і багатостраждального Іова: «Як деревце, яке намагаються зламати сильні вітри, стоїть міцно, так само і праведник Іов стояв твердо у вірі в Бога і не похитнувся». Праведний Іов у Старому Завіті є прообразом страждань і воскресіння Ісуса Христа.

За ревне служіння Богу і поклоніння Йому Єдиному був удостоєний вічного життя. Бог повернув усе що було втрачене Іовом, при чому в більшій мірі.

Пам’ять багатостраждального Іова вшановується православними  19 травня.  Велику шану до цього праведника виявляють в юдаїзмі, християнстві та ісламі.

Пегас

Поделитесь эмоциями

Супер статья
0
Я доволен
0
Любовь
0
Так себе
2
Глупо
0

Интересно почитать:

Іслам

Аліди. Хто такі аліди?

Аліди — ісламська община, що походить від четвертого мусульманського праведного халіфа Алі (правління 656–661). Вони ...

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.