Народився в місті Петорі. Батька звали Веором. Фігурування імені Валаама зустрічається у книгах Старого і Нового Завіту.
Як відомо моавський цар Балак закликав до себе Валаама з метою проклясти ізраїльський народ. Ізраїль розташовувався за Йорданом, недалеко від Єрихону, готуючись здійснити вступ в Обітовану Землю. Як бачимо замисли царя Балака, який бажав помститися ізраїльтянам за вбитих амореїв були настільки лукавими, що той мав намір знищити Ізраїль але не в одиночку, з допомогою пророка Валаама. Цар був впевнений в остаточній перемозі цієї битви.
До Валаама двічі направляли представників царя, але востаннє самому довелося приїхати до нього. Під час його поїздки до царя сталася відбулося чудесне явище: ослицю, яку бив Валаам – заговорила людським голосом, запитавши того для чого він її так б’є. Ослиця не могла ступити кроку, оскільки її дорогу перегороджував Ангел з мечем. Валаам на власні очі побачив Ангела, сприйнявши це за Божий знак, тому вклонившись впав обличчям до землі.
У книзі Повторення закону ми маємо наступне твердження: «тому що вони не зустріли вас з хлібом та водою на шляху, коли ви йшли з Єгипту, тому що вони найняли проти тебе Валаама, сина Веорового, з Пефора Месопотамського, щоб прокляясти тебе» (Второз. 23,4). У книзі Чисел міститься розповідь про посилання послів Валака до Валаама: «я знаю, що кого ти благословиш, той благословенний, і кого ти проклянеш, той прокляти. І пішли старійшини Моавітські та старійшини Мадіамські, з подарунками в руках за волхвування, і прийшли до Валаама і переказали йому усі слова Валакові » (Чис.22,5-7).
В книзі Ісуса Навина описується виступ моавитяна Валака проти Ізраїля (Суд.24,9). У соборному посланні апостола Петра зустрічаємо такі слова: «але був викритий у своєму беззаконні: безсловесна ослиця промовивши людським голосом, зупинила безумство пророка (2 Петр.2,16)». Пророцтвом Міхея нагадується випадок з Валаком: «Народе Мій! Згадай, що замислював Валак, цар Моавітський, і що відповідав йому Валаам, син Веорів, що відбувалося від Сіттіма до Галгал, щоби пізнати тобі праведні дії господні» (Міх.6,5).
Промисел Божий щодо Валаама полягав у тому, щоб навернути царя моавітського до Бога. Валаам замість нашіптування царя про знищення народу Ізраїля, замість прокляття виголошує благословення. У пророка постає велика дилема: відвернення Валака від ідолопоклонства та неможливість проклясти народ Божий: «Як я прокляну? Бог не проклинає його. Як проречу зло? Господь не прорікає на нього зла…. Хай помре моя душа смертю праведників, і хай буде кінець мій, як їхній!» (Чис.23,7-10).
У другому благословенні пророк намагається показати Вараку правду щодо народу, який шанує Бога: «Господь, Бог його, з ним, і сурмний царський звук у нього; Бог вивів їх з Єгипту, швидкість єдинорога в нього; немає чарівництва в Якові і не має ворожіння в Ізраїлі. У свій час скажуть про Якова та про Ізраїль: ось що творить Бог!» (Чис.23,18-24). У третьому благословенні Валаам передбачає велику перемогу Ізраїля над ворогами з іменем Яхве: «Бог вивійв його з Єгипту, швидкість єдинорога у нім, пожирає народи, ворожі йому, розробляє кістки їхні та стрілами своїми вражає ворога. Схилився, лежить як лев та як левиця, хто підніме його? Той, хто благословляє тебе благословенний, а той, хто проклинає проклятий!» (Чис.24, 3-9).
Оскільки пророк Валаам і благословив Ізраль, проте давав пораду Валаку з допомогою жінок розбестити ізраїльтян з метою остаточного їхнього відвернення від Бога. Жінки з Мадіаму запрошували ізраїльських чоловіків в Моав з нагоди якихось свят, займаючись аморальними вчинками: ідолопоклонством та перелюбом. План лжепророка Валаама який представлявся Божим мужем, а потім «скотився в прірву» був зруйнований. Після того як було вбито двадцять чотири тисячі порушників Закону Божого, настала черга для Моава. Ізраїль погубив усіх жінок, що втратили свою цноту.
Під час війни на землі Мадіамській від меча ізраїльського війська загинув Валаам. Старозавітне пророцтво Валаама про «зірку Якова» — Ісуса Христа здійснилося через дві тисячі років до його народження.
Пегас
