Потоп і ковчег
Історія Великого потопу займає важливе місце в Старому Завіті (Буття 6:11–9:19) і символізує як суд Божий над грішниками, так і його обітницю про захист праведних. Бог попереджає Ноя про майбутню катастрофу і дає йому вказівки збудувати ковчег для порятунку його сім’ї та збереження тваринного світу. Ковчег, за біблійною оповіддю, мав захистити життя від всепоглинаючих вод потопу. Саме в цей момент Бог укладає з Ноєм першу угоду, запевняючи, що людство отримає другий шанс, а Ной разом зі своєю родиною та врятованими тваринами стане новим початком для світу.
Розповідь про Потоп у Біблії має багато схожостей із месопотамськими міфами, такими як Епос про Гільгамеша. Вавилонська легенда про потоп також містить елементи, пов’язані з будівництвом ковчега, плаванням і завершенням лиха. Однак біблійна історія має унікальний єврейський погляд. Вавилонський потоп був наслідком незгоди між богами, тоді як у Біблії знищення стає відповіддю єдиного Бога на гріховність людства. Ця різниця підкреслює біблійну ідею про єдиного праведного і всесильного Бога, який карає, але й дарує надію на відродження.
Жертвоприношення і обіцянка Бога
Після того як вода Потопу спала, Ной виходить з ковчега і приносить жертву Богу на вівтарі. Бог приймає це приношення і обіцяє більше ніколи не знищувати землю через гріховність людей. Символом цієї обіцянки стає веселка на небі, яка слугує знаком нового заповіту між Богом і людством. Цей момент у біблійній історії має велике релігійне значення, оскільки встановлює новий порядок у світі, в якому людина несе відповідальність за свої вчинки, але має захист і благословення Бога.
Ной як засновник виноградарства та прокляття Хама
Окрім героїчної історії порятунку, біблійний текст також зображує Ноя як землероба, який почав вирощувати виноград і виготовляти вино (Буття 9:20–27). Одного разу, будучи сп’янілим, Ной піддається неповазі з боку свого сина Хама, який бачить його наготу і не прикриває її, на відміну від братів. Це стає причиною прокляття, яке Ной накладає не на Хама, а на його сина Ханаана.
Теологічне і символічне значення історії Ноя
Історія Ноя та потопу має глибокий теологічний зміст. Вона символізує очищення людства, надання йому нового шансу на праведне життя. Заповіт Бога з Ноєм нагадує людству про важливість віри, послуху і надії на божественне заступництво.
Іван Гудзенко
