Народився він Х століття до нашої ери в місті Фесфія Галаадська. Батько майбутнього пророка – Совах.
Святителем Епіфанієм Кіпрським стверджувалося, що Совах був свідком незрозумілого для людського розуму таємного видіння: дитину Ангели пеленають вогнем і годують вогненним полум’ям. Саме ж ім’я пов’язане з ревним служінням Яхве, Єдиному Богу Істинному та боротьбі тільки за істинне поклоніння Йому, з залишенням ідолів (3 Цар.18,36). Пророче служіння розпочинається за часів правління царя Ахава (847-853 р.до н.е.) та Охозії (853-852 р. до н.е.).
Старий Завіт як одна із частин книг Біблії описує вигляд пророка Іллі: волосяний одяг з шкіряним поясом і в Новому Завіті згадується про Івана Хрестителя, який носив одяг з верблюжого волосу і підперізувався поясом. Ілля боровся за чистоту віри в Ізраїльському царстві, викриваючи ідолопоклонників у неправильному способі життя. Він вважав негідним союз ізраїльського царя Ахава з язичницею – фінікійкою Ієзавель. Справа у тому, що вона започаткувала шанування культу богів Ваала з Астартою, тим самим віддаляючи правителя від істинного поклоніння Богу.
Жорстокості цариці не було меж, котрою у свою чергу були вигнані шанувальники Бога Яхве, інші вбиті. Щоб врозумити царя, Ілля демонструє чудеса Божі. Життя та діяльність святого пророка чітко описані Третьою та Четвертою Книгою Царств. Через підвищення безчесть царя Ілля звістив його про кілька років голоду, потрібне було покаяння від нього. Після того звертається до царя Ахава, щоби він покаявся у неправедних ділах. Ахав відмовляється принести розкаяння, і тоді Ілля вирішує випробувати правителя у тому, чий Бог є сильнішим. Місцем цього випробування обирає гору Карміл.
На ній жерці Ваалла зробили жертовник, поклали тільця, курили димом, ходили, били себе до крові, танцювали з бубнами. В той час Ілля приліг трішки відпочити, насміхаючись над зусиллями ідолопоклонників сказав: «Кричіть гучніше! Можливо він вас не чує, або ж десь в дорозі, пішов у справах» (3 Цар.). Жерці за цілий день виснажилися, усе безрезультатно.
Ілля наказав зібрати дванадцять каменів за числом колін Ізраїля, для спорудження жертовника Богу, викопати рів навколо нього, принести в жертву тельця, і водою з Йордану вилити на дрова для жертви цілопалення. Пророк звів очі до неба і закликав Бога Авраама, Ісаака і Якова, в момент молитви з неба зійшов вогонь і спалив жертву. За словом Божим усі Ваалові лжепророки були вбиті (3 Цар.18,40). Можна було тільки бачити вираз обличчя грізної цариці Ієзавелі, котрою виношувався злий умисел – вбивство пророка.
Після покаяння Ахава, Ілля прорік, що за усі безчинства буде покараний його дім, Ієзавель – страшною карою (слуги викинуть її з вікна, а тіло зїдять собаки, кості ж її валятимуться на землі як перегній). Так і сталося, шанувальник бога Вельзевула потрапив під Божий гнів як і ті, що бажали спричинити смерть Іллі (воїнів, що переслідували пророка спалив небсений вогонь). Пророк тікає до потоку Хораф, за промислом Божим ворони кожного ранку і вечора прилітали і годували їжею.
Пророк віддаляється у Синайську пустелю на гору для поглядання Бога обличчям в обличчя. Господь говорить про чоловіка на ім’я Єлисей, який буде обраним Ним на місце попереднього. Пророк Ілля зустрівся з Єлисеєм перед своїм вознесінням вогненною колісницею на небо, передаючи йому подвійну силу. Коли вогненна колісниця забирала його, скинув свою милоть – одежу з овечого хутра учневі.
Старозавітній пророк Малахія писав про послання пророка Іллі на землю (Мал.4,5). У Євангелії від Матвія апостоли запитували про прихід Іллі перед Месією, на що Ісус відповів, що той про якого говорять вони вже є, але інші не зрозуміли цього і вчинили з цією людиною так як вважали за потрібне, від них постраждає Син Людський (Мф.17,11-12). Як бачимо Ісус має на увазі Івана Хрестителя, який за словами пророка Малахії прийде з «духом Іллі». Водночас пророк Малахія у попередньому одкровенні свідчить про Друге пришестя Іллі з неба для викриття Антихриста і навернення залишку Ізраїля до істинного Бога.
Святого пророка Іллю вшановують 2 серпня за юліанським календарним стилем.
Пегас
