Майбутній пророк народився 625 року до нашої ери в поселенні Бетхозар (Віфзахір). Належав до ізраїльського коліна Симеона. Стверджують, що батька назвали Шіуа Ловітом, а матір – Лешо Наміт. Насправді ж Аввакум є сином Асафата. На думку вчених Талмуду Аввакум міг бути сином сонамитянки, якого воскресив пророк Єлисей, проте він має виглядати на триста років старшим. Покликання Аввакума до пророчого служіння через проповідь відбулося 605 року до нашої ери в період правління юдейського царя Йоакима (634-598 рр. до н.е.). Проте зауважується про життя Аввакума після царя Єзекії, при нечестивих царях – Манасії та його сину Амону.
Як і всі інші пророки з допомогою Яхве намагався зберегти державне, суспільне, релігійне становище Юдейського Царства. Пророкував Аввакум за нечестивих царів, якими чинилися беззаконня, вбивства людей, їхній аморальний приклад слугував розбещенням народу і перетворенням в ідолопоклонників.
Пророк викривав людей, які збилися з істинного шляху і порушили закони Божі, передбачивши в їхнє покарання зруйнування Єрусалиму та Вавилонський полон. Згідно пророцтва в Єрусалим завітали халдеї. Аввакум змушений був віддалитися в Аравію, молячись Богу за спасіння народу. Перебував до того, часу, доки халдеї не залишать Єрусалим.
Пророку Авакуму дається Одкровення, під час якого змінюється його психологічний стан: людським духом, і розумом, торкаючись видіння, в якому чітко показано, що чекає на народ Ізраїля за його беззаконня. Пророк ставить запитання Богу: «Для чого Господи даєш мені бачити злодійство і дивитися на лиха? Грабіжництво і насильство переді мною, і постає ворожнеча і піднімається розбрат» (Авв.1, 2-3). За Боговідступництво та ведення аморального способу життя Юдея, разом з царем і народом потрапляє під справжній бич Божий – Вавилон.
Повернувшись з Аравії, пророк почав займатися землеробством. Для женців, які займалися жнивами Аввакум зварив суп, пішов, щоб віднести працівникам, але в полі йому на зустріч явився Ангел Господній, повеліваючи віднести обід пророку Даниїлу, який сидів у лев’ячій ямі у Вавилоні. Перенесення Ангелом пророка Авакума від пророка Даниїла мало символічний смисл – вказівка Богом про повернення юдейського народу з полону. Але застати йому той історичний момент таки не вдалося, хочу відійшов до Бога у старому віці. Поховані на полі мощі християни знайшли через тисячу років.
Пророк Авакум помер у VІ столітті до нашої ери.
15 грудня православною церквою завжди вшановується день пам’яті пророка Авакума. Цього пророка шанують в юдаїзмі, християнстві та ісламі.
Пегас
