Народився ІХ століття до нашої ери в місті Фекоя в сім’ї пастуха, походив від коліна Юди. Був бідним пастухом овець, його їжею стали плоди сікомори. Свою пророчу місію проходив у місті Вефіль, в Ізраїльському царстві. Його пророцтва торкалися не лише одного Ізраїля, а й Юдеї.
Час служіння пророка припадає на період правління ізраїльського царя Єровоама ІІ (781-742 рр. до н.е.) та юдейського царя Узії (731-722 рр. до н.е.). Амос є свідком багатьох безчинств, які творилися в очах Господніх і він не міг не реагувати на них. Спочатку зустрічає пригнічену вбогу жінку, в якої багатії відібрали усе, допомагаючи їй коштами, а потім їжею. Він втішає жінку, наставляючи у вірі в Бога.
Господь посилає Амоса в Ізраїль щоби звістити Божу волю, оскільки народ почав відвертати своє обличчя від Творця, служачи іншим богам, замість Нього. Бог звелів йти і передати людям усі слова і дати суворе попередження для усіх. Споглядаючи моральне низьке падіння царя Єровоама ІІ в Бетелі, засуджує його дії по відношенню до Бога, котрого правитель замінив золотим тільцем, приносячи жертви ідолу.
У попередніх пророцтвах Амос розкриває поверхневе релігійне життя Самарії, настільки панує несправедливість, недосконалість, завдяки якій можновладці багатіють за рахунок вбогих. Засуджує продажних суддів, притиснення вбогих людей, різко виступаючи проти сакральної проституції, несправедливої лихви.
Не минає пророк і Юдейського царства, яке опустилося нижче усілякої моралі, заслуговуючи на Божий гнів. Пророк Амос бачив три видіння суду над Ізраїлем та Юдеєю. Долю Ізраїля Бог вирішив наступним чином: «І спустошіють жертовні підгірки Ісакові, і поруйновані будуть святині Ізраїлеві, і Я стану з мечем на дім Єровоамів». Священик Амація писав донос цареві Єровоаму, що той впаде від меча, а Ізраїль залишиться у вигнанні. Як тільки той бажав його вигнати, пролунали інші пророчі слова в адресу Амації: «Тому так промовляє Господь: Твоя жінка в місті буде блудлива, і сини твої та дочки твої попадають від меча, а земля твоя буде поділена шнуром, і ти помреш на нечистій землі, а Ізраїль конче піде на вигнання з своєї землі» (Ам.7,17).
Третє видіння торкалося духовного голоду і вічної загибелі: «Ось дні настають , — говорить Господь Бог, — і голод пошлю Я на землю, — не голод на хліб, і не спрагу на воду, але спрагу почути Господні слова!» (Ам.8, 11). Але крім покарань над народом пророку дається обітниця кращого життя для тих, хто свято зберігав віру в Яхве (Ам.9,13-15).
З 722 року до нашої ери – ассирійський і вавилонський цар Шаррукін знищує Ізраїль із Самарією, жителів полонили і вивезли. Пророк Амос помер 745 року в Єрусалимі. Він шанується юдаїзмом, християнством та ісламом.
Пегас
