31 жовтня 2021 р. по Р.Х.

«Для моєї ноги Твоє Слово – Світильник»

Мир Вам і благодать від Бога-Отця та Господа Нашого Ісуса Христа! Одного разу видатний драматург Вільям Шекспір застерігав «Не довіряй дошкам зогнилим», оскільки древності містять чимало неточностей та неясностей, і тим самим неспроможні задовольнити запити допитливого та проникаючого у різноманітні сфери розум. Типово, що Шекспір проживав не у XXI столітті і сучасні способи здобуття інформації лишались для нього невідомими. Чи справді так актуально повертатись в минуле до древніх манускриптів та писань, і що корисного сучасна людина може отримати з них?

Сьогоднішня подія, що трапилась вже понад півтисячоліття була яскравим способом повернути свій зір на Джерело, що приховувалось папством, церковними діячами від широкого загалу.  31 жовтня 1517 року, у тогочасному місті Вітенберзі, августинський монах, доктор Мартин Лютер оприлюднив на дверях кафедрального собору віросповідні положення у вигляді «95 тез», в якому відображався тематичний диспут про тогочасну практику зловживання індульгенціями, — папськими документами, що мали на меті гарантувати відпущення гріхів живим та мертвим; гріхи минулі, теперішні, а також майбутні. Домініканський чернець Йоганн Тетцель повсюди у людних німецьких містах пропонував купівлю таких документів.

Здебільшого неосвічена громадськість, котра не знала і не розуміла Святе Письмо з усіх найщиріших спонук намагалась зробити корисну справу собі, а також близьким та рідним. Усі, — від феодалів, князів, міщан та селян намагались усіма людськими спробами, відповідно до середньовічного характеру мислення, здобути Царство Боже, особистий внутрішній спосіб власними справами, коштами, перевершенням добрих діл. В ім’я любові, турботи, з бажанням допомогти і зарадити немічному, слабкому, або ж душі, котра не може переступити поріг райського блаженства, людина була готовою не усе. Не зважаючи на усі спроби і намагання заслужити блага та божественну прихильність, — усе це потерпає неминучу поразку. Біблія показує, що «праведник житиме вірою», вірою, що діє любов’ю. Л

юдина, котра не керована істинною та нелицемірною любов’ю не здатна по-справжньому здійснити добрий внесок у Царство Боже.  Заради «бонусів» від Бога у вічності в раю, такий християнин перетворюється у лукавого та цинічного віруючого; людини-прагматика для якого віра та діла – спроба практичної самореалізації без милосердя та співстраждання до ближнього.

Лютер, котрий дізнався зі Святого Письма істину, що милосердя, любов та віра – супровід усього християнського життя, і що зловживання документами про прощення гріхів створює чергову ілюзію віри та деформованого християнства, повністю і кардинально змінило життя не лише церкви, але й вплинуло на соціальні відносини.

Слід зауважити, що початок Реформації – не революція, не бунт чи протест, щоб модернізувати встановлену або існуючу духовну дійсність. Реформація – це не оновлення, — це повернення Соборності Церкви у Слові Божу Святого Письма, істини якого утверджували Господь наш і Спаситель Ісус Христос разом з пророками та апостолами. Стародавні тексти, в яких містились істини про відносини Бога і людини відтепер з початок Реформації гучно та активно почали лунати рідними національними мовами. Початок розвитку майже усіх європейських літературних мов розпочинається з перекладу Святого Письма, Слова Божого, яке принесло просвітництво, науку та здоровий глузд. З Реформацією відкривались школи та університети, люд навчався грамоти, щоб розуміти Святе Письмо, церковну літургію, вести побутові справи. Слово принесло «Світло та розум»; Його сила та могутній вплив здатні виводити з Царства темряви до царства чудесного світла, котре просвічує кожну людину.

Чи правий Шекспір коли попереджував не довіряти зогнилим дошкам? Чи справді, усі документи древності перестали бути актуальними в наші дні? День Реформації – чергова божественна спроба нагадати, особливо сучасному секуляризованому суспільству, що Біблія – це не черговий застарілий збірник легендарних оповідей та історій, а документ, Джерело, що утверджує безапеляційну істину про віру, любов, милосердя та прощення. У

нинішній час, коли відступництво від Божих постанов прогресує, а ненависть породжує ще більшу ненависть, — усім нам, — старшим та молодшим; людей різних верств, соціальних класів, прошарків, професійних та особистих вподобань потрібне Святе Письмо як дороговказ на шляху до пізнання Блага, добра та істини, Чим і є Господь наш Ісус Христос. Кожен хто переконався в істинності Слова Божого, здатний повторити разом з псалмоспівцем слова: «Для моєї ноги Твоє Слово Світильник – то Світло для Стежки моєї». А мир Божий, що вище усякого розуму, нехай збереже ваші серця у Христі Ісусі. Амінь.

Євген Распопов

Поделитесь эмоциями

Супер статья
7
Я доволен
0
Любовь
0
Так себе
0
Глупо
0

Интересно почитать:

Історія релігій

Східносирійський обряд

Східносирійським обрядом варто називати літургійну традицію церков Сходу: ассирійської церкви Сходу, халдейської католицької, сиро-малабарської катоицької ...

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.