Релігія

Проповідь до Дня Реформації.

31 жовтня 2021 р. по Р.Х.

«Для моєї ноги Твоє Слово – Світильник»

Мир Вам і благодать від Бога-Отця та Господа Нашого Ісуса Христа! Одного разу видатний драматург Вільям Шекспір застерігав «Не довіряй дошкам зогнилим», оскільки древності містять чимало неточностей та неясностей, і тим самим неспроможні задовольнити запити допитливого та проникаючого у різноманітні сфери розум. Типово, що Шекспір проживав не у XXI столітті і сучасні способи здобуття інформації лишались для нього невідомими. Чи справді так актуально повертатись в минуле до древніх манускриптів та писань, і що корисного сучасна людина може отримати з них?

Проповідь до Дня Реформації.

Сьогоднішня подія, що трапилась вже понад півтисячоліття була яскравим способом повернути свій зір на Джерело, що приховувалось папством, церковними діячами від широкого загалу.  31 жовтня 1517 року, у тогочасному місті Вітенберзі, августинський монах, доктор Мартин Лютер оприлюднив на дверях кафедрального собору віросповідні положення у вигляді «95 тез», в якому відображався тематичний диспут про тогочасну практику зловживання індульгенціями, — папськими документами, що мали на меті гарантувати відпущення гріхів живим та мертвим; гріхи минулі, теперішні, а також майбутні. Домініканський чернець Йоганн Тетцель повсюди у людних німецьких містах пропонував купівлю таких документів.

Здебільшого неосвічена громадськість, котра не знала і не розуміла Святе Письмо з усіх найщиріших спонук намагалась зробити корисну справу собі, а також близьким та рідним. Усі, — від феодалів, князів, міщан та селян намагались усіма людськими спробами, відповідно до середньовічного характеру мислення, здобути Царство Боже, особистий внутрішній спосіб власними справами, коштами, перевершенням добрих діл. В ім’я любові, турботи, з бажанням допомогти і зарадити немічному, слабкому, або ж душі, котра не може переступити поріг райського блаженства, людина була готовою не усе. Не зважаючи на усі спроби і намагання заслужити блага та божественну прихильність, — усе це потерпає неминучу поразку. Біблія показує, що «праведник житиме вірою», вірою, що діє любов’ю. Л

юдина, котра не керована істинною та нелицемірною любов’ю не здатна по-справжньому здійснити добрий внесок у Царство Боже.  Заради «бонусів» від Бога у вічності в раю, такий християнин перетворюється у лукавого та цинічного віруючого; людини-прагматика для якого віра та діла – спроба практичної самореалізації без милосердя та співстраждання до ближнього.

Лютер, котрий дізнався зі Святого Письма істину, що милосердя, любов та віра – супровід усього християнського життя, і що зловживання документами про прощення гріхів створює чергову ілюзію віри та деформованого християнства, повністю і кардинально змінило життя не лише церкви, але й вплинуло на соціальні відносини.

Слід зауважити, що початок Реформації – не революція, не бунт чи протест, щоб модернізувати встановлену або існуючу духовну дійсність. Реформація – це не оновлення, — це повернення Соборності Церкви у Слові Божу Святого Письма, істини якого утверджували Господь наш і Спаситель Ісус Христос разом з пророками та апостолами. Стародавні тексти, в яких містились істини про відносини Бога і людини відтепер з початок Реформації гучно та активно почали лунати рідними національними мовами. Початок розвитку майже усіх європейських літературних мов розпочинається з перекладу Святого Письма, Слова Божого, яке принесло просвітництво, науку та здоровий глузд. З Реформацією відкривались школи та університети, люд навчався грамоти, щоб розуміти Святе Письмо, церковну літургію, вести побутові справи. Слово принесло «Світло та розум»; Його сила та могутній вплив здатні виводити з Царства темряви до царства чудесного світла, котре просвічує кожну людину.

Чи правий Шекспір коли попереджував не довіряти зогнилим дошкам? Чи справді, усі документи древності перестали бути актуальними в наші дні? День Реформації – чергова божественна спроба нагадати, особливо сучасному секуляризованому суспільству, що Біблія – це не черговий застарілий збірник легендарних оповідей та історій, а документ, Джерело, що утверджує безапеляційну істину про віру, любов, милосердя та прощення. У

нинішній час, коли відступництво від Божих постанов прогресує, а ненависть породжує ще більшу ненависть, — усім нам, — старшим та молодшим; людей різних верств, соціальних класів, прошарків, професійних та особистих вподобань потрібне Святе Письмо як дороговказ на шляху до пізнання Блага, добра та істини, Чим і є Господь наш Ісус Христос. Кожен хто переконався в істинності Слова Божого, здатний повторити разом з псалмоспівцем слова: «Для моєї ноги Твоє Слово Світильник – то Світло для Стежки моєї». А мир Божий, що вище усякого розуму, нехай збереже ваші серця у Христі Ісусі. Амінь.

Євген Распопов

Яка твоя реакція?

Радість
12
Щастя
0
Любов
0
Не завдоволений
0
Тупо
0

Интересно почитать:

Также в категории:Релігія