Історія релігій        01 листопадаа 2018        104         Прокоментуй!

Пресвітеріанство – історія та віровчення.

Пресвітеріанство –  течія  в протестантизмі, яка  виникла у XVІ столітті  на основі  кальвінізму.  Тут головну роль відіграє організаційна структура церкви,  яка має в основі обрання   керівників – старійшин, голів громад (з грецької πρεσβύτερος).  Історія  пресвітеріанства  знаменується   важливою подією  – настанням  революції  в Шотландії, яка тривала з 1559 по 1560 роки.

Течія пресвітеріанства була заснована  сподвижником Жана Кальвіна та його  учнем Джоном Ноксом.  Перемога протестантів  увінчалася  створенням  церкви  із запозиченими  рисами  кальвінізму.  Пресвітеріанство  від самого свого  початку  відкидало  думку,  що  духовна особа  є посередником між  людиною та Богом  як  противагу  католицькій  церкви.  У  1567 році  пресвітеріанство  стало визнаватися  домінуючою  релігію  Шотландії.

Подальший  активний  розвиток  пресвітеріанства  пов’язується  з Ендрю  Мелвілом.   При  Мелвілі  виникають  спеціальні органи  самоуправління – пресвітерії.  У пресвітерій увійшли  пастори, богослови  та пресвітери.  На даний час  пресвітеріанська церква  є діючою   серед  населення Шотландії,  чисельність  її  віруючих  зросла  до  1000 000 людей.  Закономірним  є той  факт  що  пресвітеріанство  в Англії  не  могло   позиціонувати  і конкурувати  з англіканством, оскільки  воно підтримувалося  державою.  В тім  пресвітеріанство  поступово  проникло  в англіканство  і  асимілювалось з ним.

Багато  шотландців – пресвітеріан  переселилися  в  Північну  Ірландію.  Пресвітеріани  в цій країні  за  своєю чисельністю  посідають  друге  місце.  Процес  міграції пресвітеріанства  відбувся  і в колонізаційний  період  Америки.  Тут  засновувалися  перші  церкви.  Пресвітеріанство  стає найпоширенішою  релігією    в Сполучених штатах Америки  та Канаді, існує  поруч  з протестантськими  течіями.  Нараховують чотири мільйони пресвітеріан  в США.

Ними  була  розроблена  власна  доктрина, якою  регулюється  життя  церкви  та її віруючих:

  • вчення про божественне наперед визначення (спасіння людини залежить від її добрих вчинків або ж засудження – через  злі вчинки);
  • Єдиним головою церкви  є  Ісус Христос;
  • Біблія – єдине вище правило, яким регламентуються  християнська віра та життя;
  • великий акцент щодо  Хрещення;
  • виконання групового співу псалмів та загальне причастя (заперечення реальної присутності Христа в хлібі та вині);
  • для спілкування з Богом посередництва церкви не потрібно;
  • виняток доктрини щодо  канонізації  святих;
  • виголошення недільної проповіді читабельним  способом ;
  • імпровізація молитви пастором під час служби.

В культі  пресвітеріанської церкви  прослідковується  простота  та мінімалізм. Спостерігається  відсутність  сакральних  предметів у церкві : ікон, розп’яття Христового, вівтаря, свічок,  немає органної музики. Ще одна  особливість пресвітеріан у тому, що  вони звершують  шлюб  вдома;  читають  молитви над спочилим перед похованням на дому.  Лігургія в них повністю відсутня як і одяг священиків. Велика увага  прикута  до  освіти, Святого Письма,  творів  теологічного характеру.  Їхня доктрина  складена на основі  символу віри  та катехізису.

Популяризація  пресвітеріанства найбільше  зустрічається  в США, Великобританії, Канаді,  в тому числі  колишніх колоніях Британії.  Нараховується  близько п’ятдесяти дев’яти  мільйонів  віруючих цієї релігійної  течії.

В пресвітеріанстві  конгрегація  керує  церковним приходом.  Пастори в конгрегації несуть  відповідальність  за  звершення  богослужіння,  організацію в таїнствах,  вибірність старійшин  із  приходських  мирян.  Конгрегація  займається   громадською  роботою, благодійністю.   Вона  об’єднує  пресвітерії,  в які  входять  крім церковнослужителів ще  й авторитетні  члени  церкви, які обираються  нею.  Пресвітерії  посилають  своїх представників  прийняти участь   в генеральних  синодах – асамблеях. асамблеї виконують  роль  нормативно- правової  регулюючої  вищої судової  інстанції  у питаннях  церкви  та  канонічного права.  Єдина  відмінність організації пресвітеріанської церкви – відсутність єпископів.

Олексій Данческу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Пошук
Дмитрук Игорь о появлении и трансформации мистицизма

Рубрики
Ми у Facebook