Пол Шорі здобув вищу освіту у Гарвардському університеті, який закінчив у 1878 році. Через два роки, у 1880-му, він був прийнятий до адвокатури, однак обрав академічний шлях. Згодом він продовжив навчання у провідних європейських університетах Німеччини та Греції, що значно вплинуло на його наукові інтереси та методи досліджень. Його глибокі знання грецької мови, культури та філософії стали основою подальших наукових досягнень.
Пол Шорі викладав у кількох престижних навчальних закладах, включаючи коледж Брін-Мор, Чиказький університет та Берлінський університет. Його лекції були відомі своєю глибиною та ясністю, а сам Шорі здобув репутацію блискучого педагога. Він спеціалізувався на грецькій поезії, особливо на творчості Горація, та на філософії Платона.
Однією з найважливіших частин його діяльності було редагування наукового журналу «Classical Philology», головним редактором якого він залишався з 1908 року до своєї смерті у 1934 році. Завдяки його зусиллям журнал став авторитетним виданням у сфері класичних досліджень.
Науковий доробок Пола Шорі включає численні праці, присвячені філософії та класичній літературі. Серед його найвідоміших робіт:
- «Ідея добра в Республіці Платона» (1895) — глибокий аналіз етичних концепцій Платона.
- «Горацій: Оди й Еподи» (1898) — дослідження творчості римського поета Горація.
- «Єдність думки Платона» (1903) — одна з ключових праць, що висвітлює філософські погляди Платона.
- «Замах на гуманізм» (1917) — критичний аналіз сучасного стану гуманітарних наук.
- «Що сказав Платон» (1933) — підсумкова праця, що узагальнює багаторічні дослідження творчості Платона.
- «Республіка Платона» (1930–1935) — видання з англійським перекладом у рамках серії «Класична бібліотека Лоеба».
Шорі був активним захисником гуманістичних цінностей у науці та освіті. Він вірив у важливість класичної спадщини для формування сучасної культури і часто виступав на захист фундаментальних принципів гуманізму. Його роботи були спрямовані на збереження традиційних гуманітарних ідеалів, незважаючи на виклики, які поставали перед ними у швидко змінюваному світі.
Іван Гудзенко