Петрів піст – один із чотирьох багатоденних постів в церковному році, встановлений  православною церквою. Розпочинався він протягом семи днів після свята Трійці і тривав до 12 липня – вшанування дня пам’яті святих первоверховних апостолів Петра і Павла. В постановах апостольських чітко зазначалося про святкування однієї неділі, а після неї — дотримуватися посту.

Історія становлення Петрового посту

Зрозуміти, коли ж саме встановлений сам піст доволі не просто. Існують твердження про його встановлення в період першого століття християнства. Перші свідчення відносять нас до святого Іполита Римського, який у ІІІ столітті нашої ери згадує про це. Хоча після нього  мали місце й авторитетні отці церкви. Традиція поступово утверджується в ІV столітті нашої ери при імператорі Константині Великому. За його наказу будувалися храми в честь святих апостолів Петра і Павла, а освячення відбулося 29 червня. Так започаткувалася традиція підготовки до святкування, за рахунок молитви та стриманості.

Християни належним чином дотримувалися  цього посту ще в перші століття церкви. У складеному «Апостольському Переданні» святого Іполита сказано про сам піст. Ті, хто не в змозі притримуватися посту у Великий піст, можуть звершувати його після того як закінчиться святковий ряд (мається на увазі піст від Пасхи до П’ятидесятниці).

Пізніше піст став називатися «Петровим» для уподібнення християн до апостолів, які з допомогою посту та молитви готувалися до проповіді Євангелія усьому світу. Оскільки назва «Петропавлівського»  посту довга, її вирішили скоротити на «Петрівський». Оскільки ім’я першого апостола виголошувалося дуже добре.  Раніше називався «П’ятидесятницьким», а сьогодні звучить інакше.

Богословське розуміння Петрового посту

Богословська сотеріологія виокремила два етапи  історичного розвитку Петрового посту, відрізненого від конкретно-історичного змісту події. Про піст відомо ще в апостольські часи. Щодо встановлення посту маємо прямі вказівки в Євангелії від Матфея, де Христос говорить про присутність нареченого, настання днів відсутності нареченого з учнями, постування (Мф.9,15).

Зрозуміло, що під нареченим тут розуміється Христос, а синами ж шлюбної оселі – учні Христа, апостоли. Час знаходження нареченого з синами оселі є земним життям Спасителя. А віднятий від них наречений символізує хресну смерть. Як в богослужбовому та літургійному значеннях прослідковується паралель.

Період від Пасхи до Вознесіння – час перебування Господа з апостолами. Після забирання нареченого прийшов час і для посту. П’ятидесятниця відбувається, створюється Церква Христа, яку не можуть подолати ворота пекла. Наблизився довгоочікуваний час перетворення простих рибалок у мудрих мужів, щоб довести завдяки своїй діяльності, трудам, молитвам, посту віру в Євангелії та поширити її в усі кінці світу. Господь через Петрів піст говорить про великий труд заради апостолів, воскресіння та вознесіння людської природи до Престолу Всевишнього, дарування їм благодатних дарів Святого Духа і наділення  духовною владою,  а тому вони повинні потрудитися і постувати заради Христа, щоб поєднатися з Ним.

Петрів піст: традиції, заборони, прикмети

У народі цей піст називають ще Петрівкою. Петро й Павло – святі апостоли, які завжди були в пошані українського народу. Прийнято було до Петра і Павла 12 липня навести домашній порядок. Українці зранку в традиційному одязі приходили до храму на богослужіння.

Молоді дівчата любили прикрашати голову польовими квітами, зокрема червоним маком. Традиційною стравою у цей день були мандрики. Уся сім’я сідала за святковий  стіл і частувалася. Інші регіони мали традицію риболовлі, адже в сам апостол Петро був рибалкою. Свято раніше не обходилося без влаштованих ярмарок та пишних народних забав.

Які ж існували заборони у сам день?  Важка фізична брудна робота та рукоділля вважалися неприпустимими. Не можна було носити злобу, проявляти заздрість, займатися плітками, заподіювати образу і таїти в душі. Забороняється городня та польова робота.

Ні за яких обставин дати в бог людині або ж брати від когось в борг. Заборонялося вінчання, хрещення, виконування «подружнього обов’язку».  А також не допускається скупість та жадібність. Люди не повинні купатися у водоймі в цей день.

Вірив народ і в прикмети свята. При кількості опадів залежить врожайність. А в холодні дні віщувалася не врожайність.

Якщо на ранок буде роса, то це значить до сухої погоди. Від сухості погоди на Петрівку день Іллі буде сухим. Коли на Петра і Павла ставало спека, то це означало морозне Різдво.

Не спання протягом вечора – це запорука щастя і здоров’я на увесь рік. Вмивання ключовою водою від трьох джерел забезпечує щасливе життя. Якщо рибалки матимуть чудовий улов цього дня, то наступного року він буде такий самий. Нагодований у свято  рибою чоловік – запорука панування родинної любові та миру.

Отже, Петрів піст є важливим як і всі попередні для духовного спасіння і очищення людини. Традиційні вірування – це лише відбиток наших давніх предків,  нічого спільного зі святом Петра і Павла немає, проте багато чого пов’язано із  Петрівкою.

Пегас

Поделитесь эмоциями

Супер статья
0
Я доволен
0
Любовь
0
Так себе
0
Глупо
0

Интересно почитать:

Історія релігій

Безсрібник

У православній  церкві існує цілий ранг людей, які прикладом свого морального і духовного способу життя, ...
Історія релігій

Лики святості

Ликами святості в православ’ї прийнято називати категоріальний розподіл канонізованих та шанованих святих, їхньої трудової діяльності ...

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *