Персоналізм

Персоналізм – один із напрямків у європейській філософії, який визнає особистість як творчу первинну  дійсність і вищу  духовну цінність. Світ у персоналізмі постає як прояв або ж вияв творчої  активної вищої сили, тобто Бога.

У  філософії виділяють діалогічний персоналізм, який представлений, зокрема такими мислителями: російським – Миколою Бердяєвим, єврейським – Мартіном Бубером, в тому числі і французьким  теологом  Недонселем.

Діалогічний персоналізм ставить собі за мету проблему комунікації (зв’язку ) або ж діалогу. В тім цей напрямок оперує такими екзистенцій ними поняттями «Я, Ти, Ми».  У даному випадку, якщо ж дивитися на структуру діалогічного персоналізму, то в Мартіна Бубера він представлений  співвідношеннями понять «Я-Ти», тобто розкривається через діалог  суб’єкта з об’єктом, тобто раціональним пізнанням людини, можливістю досягнути  Бога.

Я і Ти у філософії Бубера постають як основні екзистенціальні категорії.

Богдан Стрикалюк