ХХ століття це крах людяності та моральності, але ХХІ століття повністю відрізняється від ХХ століття. ХХІ століття це століття економічних, фізіологічних, соціальних благ, а головне що це століття масової глобалізації та уніфікації, через яке втрачається національні та соціальна ідентичність. Це століття можна назвати Гаджетною епохою.
Що ж таке перевтілення для сучасної людини?
Ми часто говоримо про перевтілення акторів і грання ними своїх ролей. Тобто ми беремо який образ і страємося жити по ньому. Тобто я людина яка є спокійною і доброю, але граю у житті роль впевненої та успішної людини, бо цього вимагає моє оточення. Часто наше оточення вимагає від нас перевтілення . Наприклад ми ходимо на роботу від нас вимагається дотримуватися певних моральних засадах корпоративних правил і ми перевтілюємося наприклад у образ офісного працівника, хоча насправді ми є холераками, які не можуть спокійно вести себе на роботі,але ми повинні дотримуватися правил для того, щоб можна було заробити якісь кошти. Тому такий процес перевтілення ми можемо назвати ефектом маски. Що ж таке ефект маски?
Ефект маски це – процес перевтілення людини у образ іншої людини, або інакше в образу своєї протилежності. Ефект маски дає змогу людині ставати іншою людиною, хоча за своїм характером та душею ця людина не є своїм образом. Хоча інколи люди входять в образ своєї маски і ефект маски поглинає їх і вони стають образом який вони грали.
Наприклад я часто бачу людей, які стараються бути іншими або не показувати істину свого характеру та образу. Ефект маски є ефектом гри людини. Візьмемо для прикладу серійних вбивць та маніяків ці люди у соціумі не проявляють агресію, бо вони надівають на свою голову маску хороших людей, добрих та люблячих батьків та дітей, але вони в своїй сутті є тваринами і вбивцями. Маніяк і серійний вбивця часто так успішно грають свої ролі перевтілення, що їх не можна впіймати, і коли їх ловлять і хочуть покарати то люди дивуються, що ці чудові люди по своїй сутті були вбивцями.
Чесно кажучи ми всі граємо ролі у нашому театрі. Тобто кожен з нас має свою сутність та своє супер его, яке ми не можемо відкрити на зовні тому і граємо свої ролі. Ролі, які можуть робити нас егоїстами та злими людьми. Сьогодні ефект маски діє скрізь. Візьмемо до уваги гаджетну епоху, яка породила у світі масову ефектизацію масок. Люди буквально усі глобально перевтілються в образи інших людей, і тим самим грають ролі інших, а головне живуть по принципам та законам корпорацій.
Якщо у ХХ столітті відомий німецький філософ Освальд Шпенглер писав про закат Європи то тепер Європа це — велике глобальне село, яке живе по принципі корпоративного права . Європа Шпенглера через війни та кризи практично померла, але в ХХІ столітті вона Воскресла як Фенікс з попилу . Воскреша Європа стала на шлях масової глобалізації та уніфікації. Таким чином виникло глобальне європейське село. Чи це погано я не знаю, але знаю те, що сучасні європейці мають хороші економічні блага. Потрібно згадати про таблицю благ відомого американського психолога Абрахама Маслоу . За таблицею Маслоу, людина потребує безпеки, фізіологічних благ, самореалізації, потребі в шануванні, соціальні потреби. Цікаво, що Абрахам Маслоу ставить фізіологічні блага на нижній рівень своєї піраміди. Хоча сьогодні сучасне глобальне суспільство ставить фізіологічні та соціальні блага на перші позиції, чи це є правильно не думаю, скоріше це робить нас залежними від корпорацій . Маслоу виділяє найбільшим благом людини самореалізацію.
Саморелізація за Маслоу це саме найвище благо, але чи сьогодні для сучасної гаджетної людини самореалізація є найважливішим благом? Я думаю, що так, не зважаючи на те, що ми є глобальним селом та залежними від корпорації та від гаджетів ми стараємося само реалізуватися та самоствердитися, але мені цікаво, а де ж у нас духовні блага. Ви скажете та сьогодні майже 80 відсотків жителів Землі є релігійними і вірять у вищу сутність, але питання інше чи люди вірять насправді у цей абсолют у цю вищу істоту? Та ні не вірять ми залежні як наркомани від гаджетів, бабла, дівчат та сексу. Наша сутність бути людьми. Що означає бути людьми ? Це — означає бути соціальними і залежити від системи цінностей яке ставить суспільство тієї чи іншої епохи. Ви ж спитає то чого тут же перевтілення. До того, що кожен з нас перевтілюється у певного актора і надіває свою маску. Я раніше вже писав про ефект масок, цей ефект масок працює у гаджетному суспільстві, адже людина не хоче показувати своєї сутності у суспільстві і показує свою штучність та безглудість.
Чомусь ми люди боїмося показати собі та іншим свою істину сутність . Можливо ми боїмося усвідомити хто ми насправді і проявити себе, а можливо ми не хочемо бути такими якими ми є насправді. Боїмося відкрити свою душу та серце іншим, а головне ми маємо страх перед своєю істиною сутність. Ми боїмося бути тими якими ми народилися. Для прикладу візьмемо наше дитинство. Кожен з нас в дитинстві робив певні збитки і боявся про це розповідати батькам. Починаючі з самого народження ми стаємо соціальними істотами, тому з дитинства робимо різні дурниці про які жалкуємо і боїмося розповісти своїм батькам. Тоді і виникає у нас ефект масок і ми стаємо авторами суспільства. Ми ніколи не можемо усвідомити до кінця, що ми є акторами великого театру, або як кажуть росіяни ми любимо ходити в Большой театр. Наш сучасний світ є великим глобальним Большим театром, в якому ми дешеві актори. І цим театром керує кучка режисерів, які не можуть зрозуміти, як правильно розподілити сучасний світ.
Режисери Большого театру це люди, які теж пережили перевтілення і не звільнилися від системи матриці. Ці люди, є володарями акторів, але водночас вони є рабами великої глобальної системи. Перевтіленя не є звільненням від системи воно є лише переродженням, і це переродження не завжди є добрим, адже коли ми перевтілюємося, ми можемо стати нікому не потрібними, як став нікому непотрібний герой твору Франца Кафки, Грегор Замза, тому потрібно думати у кого треба перевтілювати і чи потрібно перевтілюватися. Як казав Рене Декарт Cogiti ergo sum (Я мислю отже я існую). Саме мислення та щира віра може врятувати сучасну гаджедтну людину від самотності, безглуздя, та аморальності, а головне від тупості.
Ігор Дмитрук