У місцевих жителів існують дуже цікаві легенди відносно цих печер. Легенди розповідають нам, що у давнину ці печери та печерні містечка побудували Рахмани.
Рахмани – то були дуже мудрі й святі люди, які мали величезне знання та могутність. Вони розуміли Всесвіт, могли зцілювати живих істот, керувати метеорологічними явищами, забезпечували родючість рослинного світу, могли викликати з підземного світу цілющі джерела.
Далі легенди кажуть, що Рахмани пішли до країн Азії – понесли знання. Тому кожної весни, на Великдень Даждьбога (5 квітня) відварюють червоні яйця – на честь Сонця та з’їдають їх, а шкарлупки від яєць кладуть у річки – шкарлупки допливають за 25 днів до Азії, й Рахмани знають, що на Батьківщині наступив Великдень. 5 квітня – то день переходу Природи з царства Зими до царства Літа, з Нави у Яв, має також астрономічне підгрунтя – то рівновага між перигеєм та апогеєм земної орбіти навколо Сонця. А через 25 днів наступає Рахманський Великдень (30 квітня). Є навіть перекази, що в Індії Рахмани стали Брахманами.
