Ориген – філософ епохи Середньовіччя, грек за походженням, християнський теолог, науковець.
Народився близько 185 року нашої ери у місті Олександрії, у родині християн – греків .
Батько Оригена займав посаду вчителя граматики у християнському училищі. З допомогою батька Ориген отримує прекрасну освіту. Проте його родину охопило горе: його батька у 202 році при імператорі Септимію Северу було заарештовано та ув’язнено, а вже потім страчено. Молодий Ориген волів бути страченим разом із батьком, вбачаючи у мучеництві за віру найвище щастя людини. Він робив спроби потрапити до рук державної влади, щоб розділити мученицьку участь з Леонідом. Матері вдалося втримати сина від цього кроку, хоч і зробити це було досить важко.
За наказом імператора Септимія, сім’ю Оригена залишили без матеріальної власності, конфіскували майже все. Сімнадцятирічний хлопець опинився у дуже складній ситуації, оскільки потрібно було прогодувати матір та шестеро молодших братів. Юнак займається студіюванням граматики та риторики, був вибраний наставником для кахетичної (недільної) школи в місті Олександрії. Викладання давалося Оригену в знаки, його твори на богословську тематику принесли неабияку славу та повагу зі сторони людей. До нього за порадою зверталися з віддалених місцевостей, Ориген двічі подорожував, спочатку в Рим, а потім в Аравію.
У 209-210 роках він стає слухачем лекцій відомого основоположника неоплатонічної філософської школи – Амонія Саккаса в Олександрії. Амоній Саккас глибоко вплинув на подальшу філософію Оригена. Римська імперія не давала спокою і для розвитку Олександрійської школи, Оригена вмовили тікати в Палестину.
У 216 році імператор Каркала не залишає каменя на камені від Олександрійської школи. У Палестині Оригену надають притулок двоє єпископів — Олександр Єрусалимський та Феоктист Кесарійський. За їхнім наставництвом Ориген повинен був пояснювати Священне Писання для людей у храмі. Чутки дійшли до єпископа Дмитрія. Той наказав повернутися Оригену в Олександрію.
З 217 року Ориген продовжує, на протязі десяти років займатися викладанням, пише богословські та філософські твори. У 228 році його було викликано в Грецію, де на зворотнім шляху в Кесарії був таємно рукоположений єпископом Олександром та Феоктистом у сан священика. Єпископ Димитрій був дуже розгніваний через такий вчинок, на двох місцевих соборах він осудив Оригена, вважаючи його недостойним носити священицький сан.
Вістка облетіла майже всі церкви, окружне послання Дмитрія отримали майже всі, незгодні були лише палестинські, фінікійські, аравійські, ахейські єпископи.
До нашого часу не збереглися акти єгипетських соборів, хоча згідно існуючих вже свідчень, основою для вироку було: проповідування мирянина у присутності єпископів слугувало прийняття хіротонії від по сторонніх ієрархів. У 321 році відбуваються гоніння на Оригена, якого переслідують різні наклепи, безглузді звинувачення. В тім його ніщо не засмучувало, він далі розпочинаю свою діяльність у Кесарії Палестинській.
Вслід за Оригеном поселяються перші його багаточисленні учні. Він займається проповідницькою діяльністю, приймає участь в богословських дискусіях, у яких йому вдається навернути до християнства частину своїх опонентів, які підтримують вчення про одночасну смерть душі та тіла, а також одночасне воскресіння душі та тіла. У місті Ботрі Оригену вдається поставити на істинний шлях араравського єпископа Беріла, який неправдоподібно навчав про особу Ісуса Христа.
Він наставляє на правильний шлях, під час своєї зустрічі, матір Олександра Севера – Юлію Мамен в місті Антіохії. У 236 році вибухає друга хвиля гонінь, Оригена та його прибічників переслідують, схоплюють та кидають до в’язниць. У «Заповіті до мучеництва», особливу увагу Ориген приділяє двом мученикам, які приймають смерть за віру в Христа. І просить їх не відвертатись від цієї віри: «Той, кого переслідують за віру під допитами тісно поєднується з тим, кого він публічно визнає», тут Ориген має на увазі Бога. І якщо ми бажаємо отримати свою душу, щоб її отримати не у вигляді душі, то повинні її втратити у мучеництві, склавши її до ніг Христа, і в такий спосіб даруємо їй спасіння.
Ориген підтримував людей,я к були при смертельній небезпеці, тих, хто свідомо йшов на місце страти. Піклувався про сім’ї страчених та спраглих у в’язницях християн. Мучеництво торкнулося і самого Оригена. У 70 років в місті Тирі його було заарештовано, над ним здійснювали жорстокі допити, закувавши в ланцюги, а потім випустили на волю. Через перенесені допити та страшні катування, Оріген помирає. У 254 році його тіло було поховано в місті Тир у храмі Христа Спасителя.
Як виявилося його життя повністю було віддано для тих людей, для яких він ніс світло Христової науки, захищаючи християнське вчення від різних неправдивих тлумачень. Матеріальне життя Оригена зводилося до мінімуму, він дуже мало спав, частіше постив, в аскетизмі поєднував благодійність, піклувався про тих, хто найбільше від нього очікував допомоги.
Його праці в основному направлені на вивчення Біблії, дослідження Священного Писання, яке містить у собі Божественне одкровення. Він проробив колосальну роботу над працею «Гекзапла» (Шість книг) – порівнювальне дослідження різних редакцій текстів старого Завіту.
Його праця збереглася в місті Кемсарії Палестинській, аж до 653 році, після приходу арабів та взяття міста в облогу праця була втрачена в результаті пожежі. Як для грецьких так і для східних богословів, Гекзапла на протязі чотирьох століть слугувала швидше надійним та сильним джерелом для біблійної ерудиції. Чимало творів цієї видатної особи середньовічної епохи було втрачено, збереглися лише декілька з них. Це насамперед «Трактат про душу», «Слово звіщене до мучеництва», а також трактат «Про начала», у якому Ориген детальніше виклав свої погляди щодо предметів віри.
Велике значення він приділяє не настільки словам Писання, а більше душі та духу, відкидаючи спроби буквального тлумачення, притримуючись алегоричного тлумачення книг Старого та нового Завіту, настоюючи не лише на моральному, але й на споглядальному смислі.
Біблія містить у собі, як екзотеричне так і езотеричне знання, і досягти цього може не кожен, а той хто має «духовний ріст».
БСІД
Портал ФІР
