Довгий час Алакалуфа були кочовим народом, які пересувалися на каное західною Патагонією, в тому числі і Магеллановою протокою. Перший контакт із європейцями стався у 1526 році, це були іспанці, проте Алакалуфи швидко від них втекли. Поступово почала з’являтися велика кількість китобійних суден і розпочався активний контакт із народом. Європейці заражали їх хворобами, які дуже скоротили чисельність населення. Європейці вважали їх дикунами і навіть возили на виставки живих індіанців.
До кінця XIX століття католицькі місіонери вирушили до цього народу, з метою «захисту та догляду». Їх змусили до осілого способу життя, змушували носити європейський одяг, змінювали його давні звички, що в результаті призвело до скорочення їх чисельності з 1000 осіб до 250.
Поступово кількість корінних представників скорочувалася і в 2008 помер найстарший з Алакалуфів. Проте кілька тисяч людей таки заявляють про свою приналежність до цього народу, але вони є метисами. За весь час їхня культура зазнала великих втрат, а народ поставлений під загрозу вимирання.
Особливості
Алакалуфа – назва, яку народу дали європейці, вони самі вважають цю назву зневажливою і не використовують її. Самі вони себе називають Кавескар, що їхньою мовою означає «людина».
Вони вели кочовий спосіб життя аж до XX століття, вони переміщалися водою на Каное, в якому і жили. В основному вони переміщалися цілою сім’єю, іноді поєднуючись з двома-трьома іншими сім’ями. В основному вони харчувалися морськими левами, рибами, птахами, молюсками.
Традиції та звичаї
У народу Алакалуфа існував особливий вид обміну, коли одна сім’я ділилася їжею чи іншими продуктами з іншою, не чекаючи нічого натомість. Так кожна сім’я могла бути забезпечена їжею у разі проблем. Вони ніколи не були фермерами. Єдина тварина, яку вони розводили – собаки.
Релігія
У роботах європейських дослідників можна зустріти згадки про різні надприродні істоти, в яких вірили Алакалуфа, проте вони самі спростовують ці відомості. Здебільшого вони анімістами, тобто. вірили у духів, одушевляли природу довкола себе. Також велике місце у тому культурі займало поклоніння предкам.
Іван Гудзенко
