Після участі у Першій світовій війні Гартман повернувся до академічної діяльності, викладаючи філософію в провідних університетах Німеччини. Його кар’єра розпочалася в Марбурзькому університеті (1920–1925), продовжилася в Кельні (1925–1931), Берліні (1931–1945) та завершилася в Геттінгені (1945–1950).
Відхід від неокантіанства
У двотомнику Die Philosophie des deutschen Idealismus (1923–1929; «Філософія німецького ідеалізму») Гартман почав відходити від неокантіанських ідей. Цей процес завершився у праці Neue Wege der Ontologie (1942; «Нові шляхи онтології»), де він остаточно відкинув кантіанську позицію, згідно з якою розум створює реальність через думку. Натомість Гартман запропонував новий підхід, згідно з яким онтологія є основою для епістемології, а не навпаки. Він стверджував, що буття об’єктів є необхідною передумовою для їхнього пізнання, а знання про реальність є частиною самої реальності.
Онтологія та епістемологія Гартмана
Гартман розрізняв «суб’єктивні категорії» (форми людського мислення) та «об’єктивні категорії» (основні структури реальності). Він вважав, що через ірраціональну волю та часово-просторові обмеження людське пізнання завжди буде обмеженим. Людина не може повністю осягнути реальність, оскільки її суб’єктивні категорії не ідентичні об’єктивним. Таким чином, філософи та вчені можуть лише наближатися до розуміння реальності, але ніколи не досягнуть повного її осягнення.
Філософія життя та сенсу
Натхненний ідеями Макса Шелера, Гартман вважав, що реальність, хоча й впорядкована та частково раціональна, позбавлена сенсу. Людство, на його думку, змушене жити у світі, який є чужим для людських прагнень. Це вимагає героїчного зусилля, щоб знайти сенс у безсенсовому світі. Така позиція робить Гартмана одним із ключових мислителів екзистенційної філософії.
Серед інших значних праць Гартмана варто відзначити Філософію природи (1950) та Естетику (1953). У цих роботах він продовжував досліджувати фундаментальні питання буття, пізнання та мистецтва, залишаючись вірним своїм онтологічним принципам.
Іван Гудзенко
