Створення Мідгарда
Згідно з легендами, боги створили Мідгард після того, як убили Аургельміра, першого гіганта, який виник у первісному хаосі, де зустрічалися льоди Ніфльгейму та полум’я Муспельхейму. Тіло Аургельміра стало матеріалом для створення світу:
- Плоть Аургельміра стала ґрунтом і землею.
- Кров утворила океани, моря, річки й озера.
- Кістки перетворилися на гори, а зуби — на скелі та камені.
- Волосся стало деревами, а мізки, розкидані по світу, утворили хмари.
- Череп Аургельміра боги підняли над землею, і його тримали чотири гноми: Нордрі (північ), Судрі (південь), Австрі (схід) і Вестрі (захід). Череп став небесним куполом.
Сонце, місяць і зорі створили з іскор, які вилетіли під час творення, і розмістили їх на небесах, щоб освітлювати Мідгард.
Мідгард у космосі
Мідгард розташований у самому центрі космічного дерева Іггдрасіль, яке з’єднує дев’ять світів скандинавської міфології.
- На півночі від Мідгарда знаходиться Ніфльгейм, світ льоду та туману.
- На півдні — Муспельхейм, світ вогню.
- Мідгард є своєрідним балансом між цими двома екстремальними силами.
Світ людей оточений гігантським океаном, де мешкає величезна морська змія Йормунганд (Світовий Змій). Йормунганд настільки великий, що обвиває Мідгард і кусає свій власний хвіст, символізуючи нескінченність і зв’язок.
Мідгард з’єднаний з Асгардом, світом богів, через Біфрост, веселковий міст. Цей міст символізує зв’язок між смертними та божествами.
Життя в Мідгарді
Мідгард був домівкою для людства, створеного богами з дерев, знайдених на березі моря. Боги перетворили дерево ясен на першу людину, Аска, а в’яз — на першу жінку, Емблу. Вони дали їм розум, душу та здатність до життя.
Біфрост — міст між світами
Біфрост, веселковий міст, є унікальним зв’язком між світом людей (Мідгардом) і світом богів (Асгардом). Це не лише шлях, яким боги могли відвідувати Мідгард, але й символічний перехід між смертним та божественним. Міст охороняв бог Хеймдалль, який міг бачити та чути на величезні відстані, щоб попередити богів про небезпеку.
Роль Мідгарда в космічному балансі
Мідгард уособлює порядок у всесвіті. Люди, які живуть у цьому світі, відіграють важливу роль у підтримці цього порядку, дотримуючись традицій і шануючи богів. Однак у міфології є і пророцтво про кінець світу — Рагнарок.
Під час Рагнароку Мідгард буде зруйнований у полум’ї та хаосі. Йормунганд, Світовий Змій, вийде з океану, аби вступити в останню битву з богами. Людство теж загине, але після Рагнароку світ відродиться, і на його місці постане новий Мідгард, де житимуть ті, хто пережив кінець часів.
Символізм Мідгарда
Мідгард у скандинавській міфології є не лише фізичним місцем, а й символом. Він уособлює:
- Гармонію між протилежностями. Мідгард розташований між вогнем і льодом, життям і смертю, богами і людьми.
- Смертність і неминучість кінця. На відміну від Асгарда, який асоціюється з вічним життям богів, Мідгард нагадує про крихкість і скороминущість людського життя.
- Спільність і єдність. Людство в Мідгарді об’єднане у своїх зусиллях жити в гармонії з природою та шанувати богів.
Іван Гудзенко
