Історія релігій, Притчі        06 листопадаа 2016        386         Прокоментуй!

Memento mori або Пам’ятай про день смерті

Якось один султан оголосив про намір взяти на роботу мудреця, щоб той допомагав керувати великою імперією. Відбір пройшов лише один претендент. З ним султан і  працював багато років. Спільно зробили багато добра для країни. Народ був задоволений: рішення володаря були виважені, розумні, справедливі. Але ніщо не вічне. Мудрець важко захворів. Лікарі повідомили, що чоловікові залишилось жити зовсім мало. Султан був розбитий.

memento

– Що я робитиму без твоїх мудрих порад? Хоч якісь настанови дай, але і це не вихід. Хіба ж можна усе передбачити на багато років вперед?

– Послухай, а ти задумувався над тим, що ми щороку проживаємо день своєї смерті?

Султан спершу розгубився, бо подумав, що мудрець марить. А за мить усвідомив сказане.

– Ось і маєш відповідь на твої питання. І навіть більше…, – сказав радник. – Якщо не знаєш, як вчинити, згадуй це і відповідь прийде сама собою. Ти навчишся відділяти зерно від полови, важливе від буденного і другорядного. Якщо ти пам’ятатимеш про те, що померти і відповісти за всі свої вчинки доведеться обов’язково, то і рішення будуть іншими.

            Уявіть собі, що через рік цього дня, наприклад, 5-го, 6-го, 7-го чи якого-небудь іншого числа, місяця, нас уже може не бути… Пам’ятаймо про день смерті більше, ніж про день народження… 

Аудіо слухайте тут: http://music.i.ua/player/8100250/102570/1163619/

© Юлія Головчин «Притчі»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Пошук
Рубрики
Ми у Facebook