Ранні роки життя та родина
Макс Вебер народився в Ерфурті, Пруссія, в сім’ї з багатими політичними та культурними традиціями. Його батько, Макс Вебер-старший, був ліберальним політиком, а мати, Хелен Вебер, походила з кальвіністської родини. Батьки Макса часто конфліктували: батько уособлював світське життя й політичну діяльність, тоді як мати дотримувалася пуританської моралі та духовних цінностей. Ці суперечності в сім’ї залишили глибокий слід у житті молодого Вебера.
Макс почав свою освіту в Гейдельберзькому університеті, але навчання переривалося через військову службу. Важливу роль у його інтелектуальному становленні відіграли Іда Баумгартен, сестра його матері, та її чоловік Герман Баумгартен, який був істориком.
Академічна кар’єра
У 1893 році Вебер одружився з Маріанною Шнітгер, яка згодом стала не лише його партнеркою, а й редакторкою його праць та біографом. Його перші наукові роботи зосереджувалися на аграрних проблемах, історії торгівлі та економічних інститутах. У 1895 році Вебер виступив з програмною промовою у Фрайбурзі, в якій засудив консервативну аристократію Пруссії та запропонував ідеологію «ліберального імперіалізму».
Його швидке професійне зростання привело до призначення професором політичної економії в Гейдельберзі. Однак особисті та професійні труднощі, зокрема смерть батька та нервовий зрив, змусили його на кілька років відійти від наукової діяльності.
Найвідоміші роботи
Після часткового одужання Вебер повернувся до наукових досліджень. Його найвідоміша праця, «Протестантська етика та дух капіталізму» (1905), розглядає зв’язок між релігійною етикою кальвінізму та розвитком капіталізму на Заході. Вебер стверджував, що релігійна аскетика та ідея покликання сприяли формуванню раціонального економічного порядку, який лежить в основі сучасного капіталізму.
Інші ключові ідеї Вебера включають концепцію «ідеального типу» — методологічний інструмент для аналізу соціальних явищ, а також його класифікацію типів влади: харизматична, традиційна та раціонально-легальна. Ці ідеї стали основою для багатьох подальших соціологічних досліджень.
Соціологія бюрократії
Однією з центральних тем досліджень Вебера була бюрократія. Він визначав її як найбільш раціональну та ефективну форму організації в сучасних суспільствах, засновану на чітких правилах, ієрархії та поділі праці. Однак Вебер також попереджав про ризики «залізної клітки» раціоналізму, коли бюрократія може придушувати свободу й креативність індивідів.
Пізні роки та спадщина
У роки після Першої світової війни Вебер активно працював над аналізом політичних і соціальних змін у Німеччині. Макс Вебер помер у 1920 році від постгрипозної пневмонії. Його інтелектуальна спадщина залишається надзвичайно впливовою. Його праці досі слугують джерелом натхнення для дослідників, які вивчають соціальні структури, релігію, економіку та політику.
Макс Вебер залишається ключовою фігурою в історії соціальних наук, чиї ідеї формують наше розуміння суспільства навіть через століття після його смерті.
Іван Гудзенко
