Тематика є актуальною у наш час і не до кінця зрозумілою кожному. У нас відразу виникне питання: що таке Бог? Що ми називаємо людиною? Чи є ці поняття тотожні один одному, чи взагалі вони різні.Якщо ми будемо розглядати поняття «Бог», то не випадково у нас виникатимуть асоціації: небо, сила, розум, дух; коли ж візьмемо до прикладу людину, то відразу помітимо асоціативну зміну. Це в першу чергу пов’язано з буттям, життям, існування, світом, матерією, духом. Бог – найвища Субстанція, що скеровує потенцію в людині, тоді ж як людина є суб’єктом пізнання об’єктивного світу і намагається зрозуміти свою сутність у світі буття. Дослідники біблійної концепції намагаються наблизитися до правди і зрештою зрозуміти, чи ці відношення людина – Бог або ж навпаки є діагональними, діаметрально прямими один до одного.
Отже людина – мислячий суб’єкт, який відтворює у своїй уяві реальну картину буття світу і свого існування та дивиться через призму божественного. Бог — це Вищий Розум, Абсолют, який скеровує всю свою енергію в суб’єкт діяльності, намагаючись схилити до добродійності, благих намірів. Любов до Бога – це є справжня філософія людини. Оскільки у Творцеві – джерелі добра ми спостерігаємо накопичення відповідних духовних і моральних якостей як прямо пропорційних людині.
Людина пізнає Бога у невербальний спосіб: через розум, серце, душу, споглядання іконографії, а вже відкривається Абсолюту усіх речей у вербальний – молитовне спілкування, читання сакрального тексту Біблії, молитов, у розмові з священнослужителем, людьми. Власне усі ці елементи становлять співвідношення «людина-Бог», «Бог — людина». Тому розрив такого контакту приводить людину до небуття, відчуження від духовності, втрати себе у моральному, духовному, соціальному житті. Причиною усіх нещасть є відлучення її від духовного буття, що спричиняє руйнацію тілесного і духовного світу. Тому у християнстві набув негативної риси гріх як противага любові та Божій істині.
Ми повинні намагатися зберегти гармонійне відношення між Богом і людиною і навпаки для того, щоб уникнути появи негативних речей, не властивим нам самим.
Богдан Стрикалюк
