У старогрецькій мові греки виділяли п’ять видів любові . Це Агапе, Ерос, Прагма, Сторге, Філео . Кожен із цих видів означав різне бачення любові. Любові до Бога, любові до батьків та родини, сексуальна любов, любов за критеріями, духовна любов. Наприклад в українській мові є два види любові це – кохання та любов. Кохання це любов до своєї половинки, так звана платонічна любов. Любов же означає прихильність та обожнення своїх батьків, Бога, батьківщини. Греки не даремно класифікували види любові і дали ій ім’я, адже любов творить чудеса та породжує війну. Любов буває панацеєю та отрутою.Любов це інь та янь, поєднання добра і зла. Любов буває злою та буває доброю . Любов це відчуття прекрасного та відчуття відрази. Любов дає знання та породжує безумство. Любов це гуманізм та антигуманізм і так далі. Що ж таке любов, що це за таке відчуття, яке може кардинально змінити людину та іі душу ? Що це за почуття за яке розпочиналися війни? Що ж це ? Ніхто із лікарів достеменно не може охарактеризувати любов, більшість вважає, що під час любові виділяються ендорфіни, та підвищуються гормони.
Що ж це за такі почуття, що сучасна гаджетна людина не може до кінця дати відповідь. Можливо, це дар Бога людині? Чи можливо це — спокуса диявола, цього ми до кінця не дізнаємося. Зрозуміти любов тотожно знайти істину свого життя. Чи може навіть любов і є істиною нашого життя ?
*************************************************************************
Сучасна любов часто породжує похіть, яку не можливо зупинити, сучасна гаджетна людина спотворює романтичну та духовну любов. Ми відкинули три види грецької любові, залишили лише ерос та прагму. Тобто секс та любов за критеріями. Саме секс є панацеєю для сучасної людини. Звичайно без сексу не можна вижити, адже секс це — засіб продовження роду та необхідність для нашого організму, але ми спотворили секс.
Ми хочемо зробити його різноманітними і не думаємо про наслідки. І тому за надмірність та необережність сексу виник СНІД, чума ХХ і ХХІ століть, яку ми не можемо подолати. Секс повинен існувати разом із філео, тоді людина не тільки отримує оргазм фізіологічний, але і душевний. Сучасна людина повертається назад у первісний час, де для нас існували інстинкти продовження роду та захисту свого життя, але і ці інстинкти ми спотворили. Нам необхідно переосмислити значення та поняття любові, адже любов це не від’ємний чинник нашого існування та нашої людяності, але коли існує тільки прагма і ерос ми втрачаємо свою людяність і перетворюємося у тварин.
Ігор Дмитрук
