Точної дати народження Луппи немає, в тім припускають, що це період між кінцем ІІІ і початком IV століття після Різдва Христового. Луппа є свідком смерті свого вчителя і наставника Димитрія. На знак любові і шани до нього зумів вмочити в кров святого свій одяг та взяти перстень з руки.
Одягом і перстнем великого мученика Димитрія в чудесний спосіб здійснював непоодинокі зцілення в місті Солунь. Полум’яною вірою знищував неправдивих богів, за що був переслідуваний язичниками. Невидима сила Господня оберігала вірного слугу, котрий не зазнав ушкодження. Сміливо доносив проповідь слів Святого Євангелія до язичників, навертаючи водночас багатьох до Христа.
За самовільне проповідування християнської віри притягнутий імператором Максиміаном Галерієм на суд. Луппі пропонували віддати шану ідолам, назавжди забути про Бога. Але Луппа так просто не здався перед Максиміаном, відстоюючи позицію християнина. Вважав християнським обов’язком – служіння Господу ніж дияволу.
Він прекрасно розумів чого власне добивається від нього сам імператор – зречення Христа заради похоті, розбещення, матеріальної слави і благ, що є зовсім чужорідним вищим християнським цінностям. Ніщо не змусило Луппу змінити власний на вічні духовні цінності, які здатна успадкувати людина, перейшовши від смерті до вічного життя. Адже немає більших знайдених дорогоцінних перлин ніж Христос. Саме Його намагається шукати і пізнати Луппа.
Знаючи про наближення кінця свого життя, віддає себе мучителям. Невидимо Господь підтримує і зміцнює його рани. Близько 306 року Луппа приймає мучеництво через усічення голови. Пам’ять Луппи Солунського 8 листопада.
Панас Вернигора
