Томас Едвард Лоуренс (більше відомий як Лоуренс Аравійський) – значуща фігура в Арабському повстанні 16-18-х років 20 століття. Народився він в 1888 році в Уельсі, Великобританія, був незаконним сином. З малих років жив в Оксфорді.

Мати Томаса, Сара, у якої було п’ять синів, найбільше турбувалася саме про нього – він був замкнутий, відлюдник. Так як єдиною розрадою жінки стали її сини, вона заборонила їм одружуватися. Втім, Едварда мало хвилювали дівчата – в 17 років він втік з дому, щоб служити в армії, і навіть завербувався в артилерію. Незабаром його батько повернув сина назад додому.

Справжнім захопленням Лоуренса стало середньовіччя – свою першу книгу він присвятив замкам хрестоносців в Сирії і Франції, побачивши їх наживо. Юнак захоплювався тамплієрами і їх способом життя. У тому ж місті, де Лоуренс провів дитинство, він і вступив до університету на спеціальність, пов’язану з історією і археологією. Там він знайшов якусь популярність, так як був дивним – днем ​​спав, а вночі працював, зачитувався книгами без перерви на сон і прийоми їжі, поринав в ополонку.

Юний містер Лоуренс, надихнувшись способом життя тамплієрів, найняв людину, який бив його батогом, так як члени цього ордена бичували один одного у вільний від війни час. Одночасно з цим він посилено вивчав арабську мову і подорожував по Аравії, після чого був відправлений в Каїр в Бюро по арабським справах.

У 1914 році Томас Едвард домігся свого і був прийнятий на службу до війська лейтенантом, але в нестройові частини. Причиною тому став його зовнішній вигляд – він був занадто худий і низький. Через два роки Лоуренс встав на сторону принца Фейсала, даючи йому стратегічні поради з приводу війни з турецькими військами. Через рік, 6 липня 1917 року, Томас завоював Акабу. Після численних поранень і полону в результаті невдалої спроби розвідки під проводом Лоуренса війська Британії взяли Дамаск.

Після успішного завершення Арабського повстання, Томас Едвард відмовився від всіх подяк і нагород, і захопився написанням книги про воєнні події, які пережив. Закінчивши написання книги “Сім стовпів мудрості”, чоловік, ховаючись під іншим прізвищем, знову вступив до лав британських військ, однак, після того, як його справжнє ім’я стало відомо, його відправили у відставку.

Потім, в 1925 році він отримав дозвіл знову вступити в ВВС, а через два роки світ побачила книга “Повстання в пустелі”. Через десять років Лоуренс помер від травм, отриманих в результаті аварії на мотоциклі.

Іван Гудзенко