Варто зазначити, що логіка Стародавнього Китаю формується у V-IV століттях до нашої ери  з риторичного мистецтва двох шкіл: мін цзя (імен) та мо цзя (державног керівництва). Безпосередній вплив на ці дві школи здійснила школа фа цзя (законників). З останньої виділяємо філософа – діалектика Дені Сі, етико- філософське вчення Конфуція. Передумови створення логіки з’явилися раніше, підтвердженням цьому є  трактат під назвою «Книга змін» (Іцзін ), який відносять до періоду кінця ІІ – початку І тисячоліття до нашої ери. Давня пам’ятка культури Китаю періоду правління імператора Чжоу.

Символи триграми приписують Фу Сі або ж Веньвану. Епоха Чжань-го представлена власними коментарями до книги Поки що залишаються тексти: коментарі, цитування, посилання, тощо. Цебто означає , що логікою послуговувалися в державному управлінні та юриспунденції. В тім така гіпотетична пропозиція обґрунтовується та розвивається за допомогою аналітичного огляду між китайскими «номіналістами» та «реалістами», адже в надрах, як вважають інші  і зароджується стародавня китайська логіка.

Так шістдесят чотири символи в книзі «І — цзин» — це гексаграми «гуа», а логічний принцип побудови гекса грам став носити назву «лю ші си гуа». Кожна гексаграма має додаткові афоризми, коментарі, що відносяться до таких площин наук як астрономія, медицина, психологія, математика, логіка. «Книгу змін» (І-цзин) представлено через цифри та символи  гаданні, передбаченні, діагностиці життєвої ситуації. В посібнику «Чжоу і » розглянуто філософський трактат з логіки, охоплений духом «Аналітики» Аристотеля. Проте вона не є ні арістотелівською, ні математичною логікою. Твір «Чжоу і» по собі багатогранний. Постало питання здібностей стародавніх китайських гадателів, математиків, астрономів, філософів, лікарів, чи змоги б ті представити символіку смислів з відсутністю правил умовиводів та міркувань. Звичайно, що ні. А інше питання стосується духу трактування китайської логіки. Фактом заперечення китайської логіки слугує інтерпретація силогізму за Гегелем. Проте Гегелем не заперечувалися гексаграми та їхнє категоріальне значення.

Інші дослідники приходять до такого висновку: якщо ідеалізму стародавня китайська філософія немає як і матеріалізму, так само і логіки. Закони логіки та прийоми мислення в китайській філософії все ж допущені, але логіка не повністю. Існує думка не знайдення істориками китайського посібника з логіки або ж не бачення його філософами у стародавніх манускриптах. Синологи у пошуках в філософії методології та методу викладення філософського тексту, логіки культури Китаю та її філософії. У самому терміні «логіка» є вкладення універсального смислу греко-римської філософії. Трактування логіки зводиться до розуміння Дао або математики. У формальні логіці місце відведене для метода сян шу чжі сюе. Ієрогліфічний символізм не містить логіки.

Китайські науковці Ян Фу разом з Ху Ші стверджують про зародження логіки з філософією відбулося не лише в одному Китаї, а Європі з Індією. У власній праці Ху розглянув Конфуція, після чого започаткував конфуціанську логіку як термін. Єдиною думки щодо походжень логічного першоджерела науковці-синологи не мають. Початок зародження китайської логіки пов’язують з буддизмом. Мудрець Конфуцій  займався здебільшого етико-філософськими проблемами, а не логічними. Етико-філософська спадщина Конфуція зробила неабиякий вплив на логіко-риторичне мистецтво в Стародавньому Китаї. Конфуцієм висунуто спільний принцип методології про взаємність слова та діла, які використовують номіналісти і реалісти. Хоч в Конфуція спостерігається відсутність логічних трактатів, проте простежується логічна форма умовно-роздільних силогізмів.

Легісти (китайські законники) мають проявлення логіки у законодавчому оформленні політичного маневрування (шу) покарань та  схвалень. Логіка увійшла в методику політичної дії та законодавства. Легістами запозичені деякі речі з формальної логічної школи мо цзя та софістичної — мін цзя з окрасою діалектики Дена Сі, із добавленням лемматичної форми конфуціанської аргументації. Деякі запозичення видно зі школи імен (мо цзя), особливо логічного методу утворення понять та логічної форми міркування. Школа мо цзя (V-IV ст. до н.е.) займається пошуками в площинах логіки та теоретичних обгрунтувань ідей Мо ді. В основному це стосувалося розробки удосконаленої логічної системи дедуктивної аргументації, взятого за основу моїстського філософського принципу. Відомий був силогічний прийом дедуктивного умовиводу.  Вступаючи в полеміку зі школою мін цзя, школа мо цзя тримала сувору позицію теорії відображення.  Здійснювали поділ імен на загальні, приватні, родові.

Школа мін цзя (V ст. до н.е.) має більш софістичний характер, представлена Гунсунь Луном, Хуей Ші. Основною філософською проблематикою виступає співвідносність імен з реаліями. Вдалося вберегтися одному трактату «Гунсунь Лун-цзи» (твір з шести томів). Гунсунем поєднана логіка та граматика, здійснена розробка основ аргументації. У філософсько-риторичній системі Гунсуня можна побачити побудову логіко-математичного роздуму співвідношень одиничного із загальним, частини з множиною. Гунсунем розроблена оригінальна система чжі, куди увійшли діалектичні та логічні поняття. Особливий вплив здійснено вченням сян шу чжі сюе (про символи та числа) — це формалізована система понять в мудрості Китаю янь-інь, де на першому місці як і в Піфагора стоїть число, розшифрування та таємний його смисл. На поступовий розвиток логіки та причини зникнення цієї науки вплинули і інші філософські школи, представлені конфуціанством, даосизмом, китайським буддизмом.

Слід також зазначити про період розквіту  філософської думки в Стародавньому Китаї, що зазначений як період золотого століття. Саме у цей період функціонує академія Цзіся, де за звичай проводилися філософські дискусії. У XVІІ столітті в Китаї появилися перші канонічні посібники з логіки завдяки католицьким місіонерам. Таким чином, західноєвропейське трактування логіки прижилося в Китаї з Японії. Позначувалася логіка японським терміном «ронрігаку», а в китайській мові перекладається – вчення про принципи суджень (луньлі сюе). Морально-етичною філософією Конфуція, що набула державного статусу перекреслюється логічна та риторична традиція. Жодних свідчень про китайську логіку у філософській літературі не спостерігається. У такий спосіб логіка була усунена внаслідок стрімкого поширення конфуціанства в Китаї.

Пегас

Поделитесь эмоциями

Супер статья
0
Я доволен
0
Любовь
0
Так себе
0
Глупо
0

Интересно почитать:

Релігія

Антропософія

Антропософія  — релігійно-філософська система заснована на основі , що людський інтелект має здатність контактувати з ...

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.