Початок шляху
Лі Хунчжі виріс у період, коли Китай переживав політичну та соціальну трансформацію. У 1980–1990-х роках у країні відродився інтерес до циґун — стародавньої практики, яка передбачала поєднання фізичних вправ, медитації та дихальних технік для досягнення здоров’я та гармонії. Лі, натхнений цими традиціями, створив власну систему, базуючись на досвіді навчання у буддистських та даоських майстрів.
У 1992 році він офіційно презентував Фалуньгун, що буквально перекладається як «Колесо Закону». Вчення Лі пропонувало не лише фізичні практики, але й глибокі духовні аспекти, спрямовані на моральне вдосконалення та досягнення просвітлення. Його книга «Чжуань Фалунь», опублікована у 1994 році, стала основним текстом для послідовників руху.
Поширення та популярність
У 1990-х роках Фалуньгун швидко набув популярності як у Китаї, так і за його межами. Лі закликав до високих моральних стандартів, підкреслюючи важливість істинності, доброти та терпіння (принципи «Чжень-Шань-Жень»). Послідовники відзначали позитивний вплив практики на здоров’я, включно із зціленням хвороб, які не могли вилікувати сучасна медицина.
До 1999 року Фалуньгун практикували мільйони людей. Сам Лі оцінював кількість прихильників у 100 мільйонів осіб по всьому світу, а книга «Чжуань Фалунь» була перекладена дев’ятьма мовами.
Після переїзду до Нью-Йорка у 1998 році Лі Хунчжі зосередився на поширенні свого вчення за межами Китаю. Попри репресії, Фалуньгун залишився потужним духовним рухом. Він спонсорував низку медіапроєктів, таких як газета Epoch Times, телебачення New Tang Dynasty і радіо Sound of Hope. Лі також підтримав створення знаменитого танцювального шоу Shen Yun, яке стало символом китайської культури та свободи в усьому світі.
Лі Хунчжі залишається однією з найвпливовіших постатей у сфері духовного самовдосконалення. Його рух став символом боротьби за свободу віри та права людини, особливо в контексті протистояння з китайським урядом.
Іван Гудзенко
