У 1926 р. — призначається на посаду ведучого експерта Інституту соціальних досліджень у місті Франкфурті. Здебільшого молодий експерт спеціалізувався по соціологічній літературі та масовій комунікації. З 1932 р. – стає повноправним директором «Журналу соціальних досліджень». У зв’язку з посиленням диктаторського режиму Гітлера, переслідувань та арештів людей, які не відносяться до арійської раси, у 1934 році він змушений був емігрувати з міста в Сполучені штати Америки.Спочатку був влаштований на роботу у Вашингтоні, де працювало військове інформаційне бюро. На відміну від своїх попередників – соціологів Адорно та Горкгаймера, які змогли повернутися після Другої світової війни додому, Левенталь так само як Маркузе та Еріх Фром залишився назавжди в Америці. Продовжував свою наукову діяльність, працював у дослідницькому радіо станційному відділі «Голос Америки» при Стенфордському, а потім – Каліфорнійському університеті міста Берклі.
Він пропрацював у цьому університеті до кінця свого життя. Згідно офіційних даних, Левенталь пішов у відставку близько 1968 року. З 1970 по 1992 рр. — проводив домашні семінари з соціології літератури. В одному із них приймав безпосередню участь політичний соціолог Віктор Заславський.
Лео Левенталь написав низку творів у німецькомовному варіанті. В основному це такі праці як :
1) Листи у п’яти томах (1980-1987 рр.)
2) Література та масова культура
3) Буржуазна свідомість в літературі
4) Лжепророки
5) Юдаїка. Лекції. Листи
6) Філософські ранні праці
7) Я ніколи не бажав, щоб приєднатися. Автобіографічна розмова з Гельмутом Дюбелем
8) Автобіографічний роздум Лео Левенталя
9) У постійній дружбі (листування 1921-1966 рр.)
Левенталь був удостоєний у 1989 році премії Теодора Адорно, а також нагороджений медаллю у Франкфурт — на – Майні та орденом «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» і іншими відповідними нагородами.
Взимку 1993 року пішов з життя видатний німецько-американський соціолог Лео Левенталь. Був похований з почестями на кладовищі міста Берклі (США). Молода інтелігенція, в тому числі суспільство Німеччини та США схилили свої голови перед геніальним німецьким науковцем.
Богдан Стрикалюк