Ленін прагнув захистити марксизм від, на його думку, ревізіоністських ідеалістичних впливів і надати йому статус цілісного світогляду, придатного для революційної теорії та практики.
Марксистська спадщина у ленінській інтерпретації
Філософія Леніна формується на ґрунті класичного марксизму. Він сприймає матеріалістичне розуміння історії, класову теорію та діалектичний метод як фундаментальні засади. Водночас Ленін наполягає на необхідності їх догматичного захисту в умовах ідеологічної боротьби.
У цьому сенсі ленінська філософія є продовженням тієї лінії, що була закладена Марксом у полеміці з ідеалізмом і гегелівською метафізикою, описаною у матеріалі про філософію Гегеля та гегельянство.
Гегель і діалектика у філософії Леніна
Особливе місце у філософських пошуках Леніна посідає звернення до Гегеля. Відомі «Філософські зошити» свідчать про його інтенсивне вивчення гегелівської логіки. Ленін визнає, що повноцінне розуміння Маркса неможливе без осмислення гегелівської діалектики.
Разом із тим він тлумачить діалектику насамперед як універсальний метод пізнання об’єктивної реальності, наголошуючи на її матеріалістичному характері. Діалектика у Леніна втрачає спекулятивний вимір і перетворюється на інструмент аналізу природи, суспільства і мислення.
Діалектичний матеріалізм як світогляд
Ленін розглядав діалектичний матеріалізм не лише як філософську теорію, а як цілісний світогляд. Матерія, за його переконанням, існує об’єктивно й незалежно від свідомості, а пізнання є процесом відображення реального світу в людському мисленні. Така позиція була спрямована проти філософського ідеалізму та емпіріокритицизму, які Ленін вважав загрозою для марксистської теорії. Філософія у його інтерпретації повинна була виконувати ідеологічну та пізнавальну функцію одночасно.
Принциповою рисою ленінської філософії є тісний зв’язок теорії з революційною практикою. Ленін вважав, що філософія має безпосередньо слугувати класовій боротьбі, формуванню політичної свідомості та організації революційного руху.
У цьому сенсі ленінський діалектичний матеріалізм радикалізує практичну спрямованість марксизму, роблячи філософію частиною політичної стратегії.
Ленін і традиція німецької філософії
Попри різке неприйняття ідеалізму, ленінська філософія залишається структурно пов’язаною з німецькою класичною традицією. Саме діалектика, успадкована від Гегеля через Маркса, формує логіку ленінського мислення.
Цей зв’язок дозволяє розглядати ленінізм як пізній, ідеологізований етап розвитку німецької класичної філософії,
який трансформує її спадщину відповідно до політичних завдань ХХ століття.
У сучасній філософії ленінський діалектичний матеріалізм часто оцінюють критично. Йому закидають спрощення діалектики, ідеологізацію філософії та зведення багатозначних понять до догматичних схем. Водночас не заперечується його історичне значення як одного з найвпливовіших варіантів марксизму ХХ століття.
Іван Гудзенко
