Життєвий шлях
Ймовірно, Ксенофан був вигнаний з Греції після завоювання його рідного міста Колофону персами близько 546 р. до н.е. В результаті він опинився у вигнанні і, як багато його сучасників, був змушений шукати притулку в інших частинах середземноморського світу. Після періоду мандрівок Ксенофан оселився в Елеї на півдні Італії. Це місто стало осередком його філософських роздумів, і згодом елейська школа, з якою він пов’язаний, перетворилася на один із найвпливовіших центрів античної філософії. За підрахунками, Ксенофану було щонайменше 92 роки на момент смерті, що робить його одним з найстаріших відомих мислителів античного світу.
Філософія та критика міфології
Основною темою його творчості була критика традиційної релігії та антропоморфізму – уявлення богів як людей, з людськими пристрастями і вадами. У своїх поетичних творах він висміював міфологію Гомера, яка зображувала богів аморальними і слабкими. Наприклад, Ксенофан критикував греків за те, що вони приписували богам людські риси: «Ефіопи кажуть, що їхні боги чорні, з пласкими носами; фракійці – що боги світловолосі і з блакитними очима». Цим він вказував на суб’єктивність людського сприйняття божественного, наголошуючи на тому, що істинна сутність божества не може бути обмежена фізичними чи психологічними рамками.
Концепція єдності
Ксенофан вважав, що за видимою різноманітністю світу криється єдність, єдина і незмінна основа. Цей принцип єдності, який він приписував Богові, передбачає, що Бог – це не окрема сутність, а весь світ в цілому, неподільний і вічний. За словами Теофраста, одного з пізніших філософів, вчення Ксенофана можна підсумувати як «Все єдине і єдиний Бог».
Вплив на елейську школу та Парменіда
Хоча Парменіда традиційно вважають засновником елейської школи, Ксенофан значно вплинув на його вчення. Ідеї Ксенофана про єдність буття і критику антропоморфізму стали основою для концепції Парменіда про те, що реальність є неподільною і незмінною.
Іван Гудзенко
