Основними передумовами до утворення Кордовського халіфату стали постійні арабські завоювання територій імперії, включаючи Північну Африку, Сирію, Єгипет, Малу Азію; слабкий захист імператорами африканських володінь, що виливалося в протистояння арабам, різка протидія берберів завойовникам, змінення однієї влади іншою, тобто візантійської – арабськими халіфами.

У який же ш спосіб почалося створення Кордовського халіфату. Як засвідчують історичні факти арабське завоювання Іспанії розпочато у 709 році нашої ери. Очільник арабського флоту Муса здійснює рейд на узбережжя  Іспанії. У 710 році, завдяки підтримці кораблів наданих Юліаном, араби скоюють непоодинокі набіги на околицю.

У 711 році здійснюється висадка Таріка ібн Зійяда та семитисячного війська на скелі. Будучи закріпленим на Піренеях, просувається з воїнами вглибину. Але не очікував того, що Родріго поверне із завойованого Памплону на південь. Арабів підтримали ті сили, на які сподівався Родріго. У порівнянні з ворогом, араби мали лише дванадцять тисяч воїнів на противагу стотисячній. Звичайно противник мав велику перевагу в силі, але не обійшлося без зради. І в цьому ж році після відступу так би мовити «підтримки» Родріго підкуплених воїнів Оппою, останнього було атаковано, але вдалося втекти до Емірита.

Тікаючи від арабів Родріго залишив свій плащ, що був розшитий коштовним камінням, золотий стілець, прикрашений коштовними каміннями. Халіф Муса допоміг синам Вітіци зберегти володіння при умові відмови від трону. У цьому політичному хаосі, араб використовує мудру військову тактику: розділення війська на частини. Захоплює Тодело, яке розграбовували солдати-охоронці міста, толедському митрополиту Сіндереду довелося накивати п’ятами і як швидше тікати до Риму. Таким чином столиця Вестготського королівства опинилася у руках арабів.

Одним покоренням Толедо Муса не вдовольнився, а тому потрібно ще підкорити Іспанію. У 712 році вісімнадцять тисяч солдатів разом з Мусою роблять висадку на Пінерейському півострові. А тому на шляху до здійснення мети Муси стояв Родріго. Араби отримують перемогу в Гіспалісі і наближаються до Емірита. Місто настільки сильно захищалося, що взяти його штурмом стало не легким завданням для воєначальника Муси.

Арабське військо з полководцем дочекавшись наступного року із з’єднаними силами халіфа завдають нищівного удару армії, а сам Родріго гине. Після такого тріумфу халіф Валід був проголошений Мусою володарем над Іспанією. Муса здійснює план завоювання Цезаравгусти. Халіф, побачивши, що двом військовим полководцям Таріку та Мусі буде біля нього затісно – вислав їх з Іспанії до Дамаску. Муса стояв на тому, що Іспанія ще не повністю завойована зрештою смиряється і з Таріком відправляється в Дамаск.

Відомо, що Мусі  «подякували», а яка доля спіткала Валіда – невідомо. Залишаючи Іспанію, Муса залишив головою країни сина ель-Азіса. Азіс одружився з вдовою Родріго, у них народився син. На Азіса чекала трагічна доля: новий халіф Сулейман наказав його вбити. Наступне арабське завоювання відбулося в Септиманії, де під час бою був розбитий Ардон.

У 719 році починають захоплювати Нарбонн, а в 725 році – Нім з Каркассоном. Проте Піренейський півострів виявився не таким вже простим як здавалося спочатку мусульманам. Середина VІІІ століття ознаменувалася утвердженням арабів на території Іспанії.  Влада роздроблювалася, пов’язано це із неспокійними подіями на Близькому Сході. У 750 році зі скиненням влади Омейядів прийшов Абул-Аббас і створив нову державу в Багдаді. Династія жорстоко розправлялася з конкурентами – Омейядами, сапти життя вдалося Абдаррахману, добратися до Іспанії.

Першим чином, втікач помаленьку працює над створенням окремого від аббасидців халіфату. У 755 році в Андалусії сирійцями призначається еміром. У 788 році мав розпочатися бій Карла Великого та багдадського халіфа в Сарагоссі, але у звязку з ситуацією в Німеччині, той змушений був повернутися (небезпека зі сторони саксів), при перетині франкського кордону на нього здійснили напад баски, в цій кривавій різні загинув бретонський граф Роланд.

Абдаррахману вдається завоювати авторитет серед халіфа Багдаду і стати еміром в Кордові. У 928 році завойовують Бабастро. У 929 році оголошує Кордову халіфатом, а себе її правителем. В Кордові існував рух релігійних фанатиків до яких з обережністю відносився халіф Абдаррахман ІІ, усе практично розвивалося в державі, але усю цю прекрасну картину успішного розвитку довелося зіпсувати Магомету І.

Магомет І чинив дії, які суперечили моральним і релігійним нормам, чого не робив його попередник. Чинив розправу над християнами, ліквідовував церкви, переслідував віруючих, в результаті це призвело до збільшення чисельності «мучеників за віру». Але недовго прийшлося нерозумному правителеві тріумфувати.

Проти Магомета І виступили грізно налаштовані бунтівники Толедо. Хитрому Магомету І вдалося розбити толедське військо з їхніми союзниками – королівства Леон. Без голів залишилися вісім тисяч, але ця страта не зупинила толедців. Найбільше араби боялися руху у північній Іспанії, поруч з Іспанською Маркою.

З 930 року в час штурму араби вриваються до Бадахозу. У 932 році падає Толедо від руки Абдаррахмана ІІІ. Існувала ще інші загрози зі сторони «бажаючих».  Після підпорядкування Мавританії під свій контроль, Фатімідський халіфат трішки заспокоївся.

У Кордовському халіфаті розвивалася промисловість, сільське господарство, текстильне виробництво, виробництво кераміки, скла, паперу, шкіри, розкішних предметів, виготовлення зброї у її художній обробці.
Місто Севілья стало торгівельним центром. Кордова набувала помпезності через будівництво мечетей, палаців, фонтанів. Населення складало п’ятсот тисяч, нараховувалося тринадцять тисяч будинків, сто мечетей, палаців, хамамів, двадцять вісім передмість. Важливе значення в освіті відігравав Кордовський університет, де навчалося десять тисяч студентів та західно-європейських представників. Араби нормально відносилися до робочих селян, на відміну від вестготів. Відношення до раба були гуманними.  Оброблялися поля в містах: Андалусія, Валенсія, Мурсія. Тих, хто не був настільки пов’язаний з роботою – призначали євнухами в гаремі, на державний пост, як тілоохоронців халіфа, у військові державні сили.

Здається, усе б так довго тривало, доки не прийшли нові правителі, котрі через свою необізнаність, безграмотність в керуванні державою привели її до жалюгідного стану. Варто тільки подивитися на управління халіфатом Хіксемом ІІ і стане зрозумілим те, що як так можна було допустити  до керма міністра Альмансора. Його політика наробила багато бід через безсилля халіфа Хіксема ІІ.

Недбала діяльність стала результатом розпаду халіфату у 1013 році на самостійні держави, які очолювали місцеві губернатори. У 1030-х роках їхня чисельність зросла до двадцяти чотирьох. Кордовський халіфат зустрів протидію – феодалізм, який назавжди покінчив з могутньою процвітаючою державою, приведену до занепаду верхівкою влади.

Усе це призвело до міжусобиць, конкуренції осіб-тиранів. Із розпадом халіфату утворюються якісь певні частини:  емірати та князівства, такі як Севілья, Гранада, Валенсія та інших, поєднані з династіями арабів, берберів, мамлюків. Проте як історія продемонструє далі, іспанське суспільство продовжуватиме боротися.

Пегас

Поделитесь эмоциями

Супер статья
0
Я доволен
0
Любовь
0
Так себе
0
Глупо
0

Интересно почитать:

Іслам

Сіффінська битва

Сіффінська битва – це одна із найбільших військових баталій в історії ісламу. Передумовою війни стали ...
Історія

Андронік ІІ Палеолог

Адронік Палеолог – видатний державний, культурний діяч, син Михаїла VIII Палеолога імператор, правління котрого було ...
Історія

Михаїл VIII Палеолог

Михаїл Палеолог – візантійський імператор з династії Палеологів, державний і культурний діяч. Народився у 1224 ...

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *