Шеол: темрява та відчуженість
В єврейській Біблії «шеол» (Sheʾōl) описується як місце темряви, тиші та пилу, де перебувають душі померлих. Це простір, подібний до величезного будинку з воротами, де душі опиняються в стані ізоляції від живих, не маючи доступу до Бога чи святих обрядів. Однак Бог у будь-який момент може втрутитися, визволяючи праведників із шеолу або караючи злочинців. Тобто, навіть у темному шеолі Божа воля зберігає владу, а значить, є надія на справедливе відновлення або звільнення для праведників.
Геєнна: кара за гріхи та спокутне очищення
На відміну від шеолу, геєна сприймається як місце покарання, ближче до концепції пекла в інших релігіях. Геєна отримала свою назву від долини Єнном, де колись приносили людські жертви богу Молоху. Поступово це місце набуло значення царства вогняних мук для тих, хто відійшов від Божої волі. Грішники можуть опинитися тут після смерті, але їх страждання є спокутними: вважається, що вогонь геєни очищає душу, повертаючи їй первісну чистоту. Згідно з єврейською традицією, більшість душ проходять через неї для очищення, однак цей процес не є вічним; зазвичай він триває до року, після чого душі знаходять спокій.
Погляд на потойбічне життя у постбіблійній традиції
Ідея потойбічного життя у юдаїзмі продовжувала розвиватися у період з Маккавейських війн до складання Мішни. Тексти того часу містять апокаліптичні бачення, які описують драматичні подорожі небом і пеклом. Наприклад, у Першій книзі Еноха йдеться про вічну вогняну безодню, де занепалі ангели будуть покарані після останньої битви, та про болісне очищення душ. Це показує, що юдаїзм розглядає пекельні муки як процес очищення, а не як остаточне місце страждання.
Месіанська епоха і остаточний суд
Велику роль відіграє ідея воскресіння та кінцевого суду, коли праведники знайдуть життя в Божій присутності, а грішники зазнають сорому та «вічної ганьби». Ці події мають настати в месіанську епоху, коли світ буде відновлений для присутності Бога. Таким чином, найгірше покарання для єврейської душі — це втрата своєї частки в майбутньому світі, яка означає остаточне відчуження від Божої присутності.
Головний акцент у юдаїзмі зроблений на очищенні та спокуті, а також на остаточній Божій справедливості, яка звільнить праведників і поверне грішників до початкової досконалості.
Іван Гудзенко
