Христологічні суперечки
Христологія — це галузь християнської теології, яка вивчає природу Ісуса Христа як божественного і людського. Великі дискусії виникли в зв’язку зі спробами зрозуміти, яким чином об’єднуються в одній особі Христа його божественна і людська природи. Ці дискусії стали більш загостреними на перших Вселенських соборах християнської церкви.
На Першому Вселенському соборі у Нікеї в 325 році було визначено, що Христос є істинним Божественним Сином Божим, рівним Отцю за природою. Однак ця доктрина не вирішувала питання щодо Христа в якості людини.
Пізніше, на Халкедонському соборі 451 року, було встановлено, що Христос має дві природи — божественну і людську — і обидві ці природи існують в ньому без змішування або розділення (два незмішані і нероздільні християнські природи — божественна і людська).
Монофелітизм: вчення про одну природу
Монофеліти виникли як реакція на халкедонську формулу, яка їм здалася складною і неприйнятною. Вони вірили в те, що Христос має лише одну природу, і ця природа є божественною, тобто вони відкидали людську природу Христа. Згідно з їхньою доктриною, Божественне слово (Логос) повністю поглинуло людську природу Ісуса, і тому він не міг бути повністю людиною. Ця позиція викликала ряд релігійних суперечок і конфліктів у церкві. Великий аббат Євагрій Схоластик написав проти монофелітизму, а папа Лев Великий виступив зі своєю «Буллою» проти цієї доктрини.
Вплив та розповсюдження монофелітизму
Монофелітизм став особливо поширеним в Сирії, Єгипті, Вірменії та деяких інших регіонах. В цих місцях було засновано численні монофелітські громади та церкви, які трималися відокремлено від інших головних християнських течій. Однак імператор Візантії виступив проти монофелітизму, і він був офіційно відкинутий церквою на Халкедонському соборі. Це спричинило розкол у християнстві та змусило багатьох монофелітів відокремитися від римсько-візантійської церкви.
Сучасний стан монофелітизму
Спірні питання, пов’язані з монофелітизмом, залишаються важливими для деяких християнських спільнот і релігійних течій і до сьогодні. Монофелітизм продовжує існувати у вигляді різних церков і релігійних груп, які відмовляються визнавати рішення халкедонських ініціатив і залишаються відокремленими від інших християнських течій.
У підсумку, монофелітизм є важливою релігійною та історичною доктриною, яка виникла в контексті христологічних дискусій ранньої церкви. Він вплинув на релігійну картину та історію християнства, а його вплив відчутний до сьогоднішнього дня у спільнотах і церквах, які приймають монофелітичні вчення.
Іван Гудзенко
