На початку XXI століття храм у Нью-Делі входив до переліку дев’яти офіційних будинків поклоніння віри Бахаї у світі. Відкриття храму відбулося в грудні 1986 року, а архітектурний проєкт належить іранському архітектору Фаріборзу Сахбі. Проєкт Фаріборза Сахбі отримав міжнародне визнання ще до завершення будівництва, згодом здобувши низку престижних нагород у сфері архітектури.
Архітектурна форма та символізм
Храм отримав назву «Лотос» через форму, що імітує квітку цієї рослини, символу чистоти, миру та духовного пробудження. Основою конструкції є дев’ятигранна форма, що відповідає особливому значенню числа дев’ять у вченні Бахаї. Це число вважається символом повноти та об’єднання, а також найбільшим однозначним числом, яке асоціюється з єдністю людства.
Конструкція складається з 27 мармурових елементів у вигляді пелюсток, згрупованих по три та утворюють дев’ять сторін храму. Таким чином, створюється дев’ять входів, що ведуть у внутрішній простір. Архітектура храму побудована за принципом трьох концентричних кілець: зовнішні пелюстки утворюють навіси над входами, середні формують захист зовнішнього залу, а внутрішні пелюстки вигинаються всередину, частково накриваючи центральну молитовну залу.
Просторова організація та візуальна концепція.
Храм Лотоса розташований на підвищенні серед ландшафтного комплексу площею 26 акрів (приблизно 10,5 гектарів). Його оточують дев’ять штучних басейнів, довкола яких прокладені доріжки з червоного пісковику. Висота споруди перевищує 40 метрів, що створює враження монументальності та водночас зберігаючи візуальну легкість.
Центральний молитовний зал, розрахований на приблизно 2500 осіб, освітлюється природним денним світлом, що проходить через скляно-сталеву структуру даху. Зовні конструкція виглядає відкритою, проте насправді має прозорий дах, що підсилює ефект «плавучої» квітки лотоса, яка розкривається серед зелені й води.
Духовна функція та універсальність
Храм Лотоса — релігійним простором, відкритим для всіх охочих. У ньому відсутні будь-які культові зображення, вівтарі чи релігійні символи, що характерним для бахаїських будинків поклоніння. Основна мета цього простору забезпечення умов для спокійної молитви, роздумів і внутрішнього зосередження.
Іван Гудзенко
