Народився в XIV столітті до нашої ери в місті Хутнісут (Верхній Єгипет). Відносився до славетного нормахського роду. Своє ім’я отримав на честь божества Хора. Назва імені у перекладі з єгипетської мови означає «Хор в веселості». Про батьків Хоремхеба відомо дуже мало.
Хоремхеб був двічі одружений, спочатку з Амені, яка невдовзі померла, потім – Мутнеджметою (можливо це була молодша сестра Ніфертіті або ж дочка Ейє, в тім титул «дочка фараона» їй не приписувався), котра внаслідок пологів померла, муміфікована як її недоношена дитина, похована поруч з нею та Аменією.
До влади приходить завдяки фараону Аменхотепу ІІІ і ним призначається воєначальником єгипетського війська, а подальша кар’єра продовжується при сині попереднього єгипетського царя – Ехнатоні. Ехнатон призначає Хоремхеба на адміністративну та військову посаду. Займаючи високий пост, не факт, що він в ході азіатського завоювання зосередив владу у власних руках. Після смерті Тутанхамона, цариці Анхесенамон запропонували заключити шлюб з деяким підданим, в тім вона звернулася з проханням до хетського правителя Суппілулуіма І вийти заміж за одного із його синів. Майбутній претендент виявився перешкодою на шляху правління, а тому на кордоні між двома державами був вбитий син царя Заннанза. Причетність у цьому вбивстві вавилонський цар вбачав в Хоремхебі, висловивши це словами «син сокола, який розірвав курчатко» (цей вислів вказував на сина бога — сокола Гора). Коли Хоремхеб воював з хетами, цим моментом скористався візир Ейє аби одружитися на Анхесенамоні і стати єгипетським царем. Вже після чотирирічного правління Ейє, Хоремхеб при підтримці єгипетської армії успадковує трон. Ключову роль в успадкуванні трону відіграли жреці божества Амона. Фараон Хоремхеб наказав узурпувати в Медінеті-Абу заупокійний храм Ейє, стерти картуші з його іменем і вписати своє. Все, що стосувалося єретика Ехнатона наказував повністю стерти з пам’яті тих, хто був прихильним до Атона. Використані матеріали з палаців та храмів слугували для будівництва храму в Карнаку.
Інститут жреців був заміненийвійськовими сподвижниками фараона Хоремхеба. Він возвеличує два імені – Тутмоса ІІІ і Аменхотепа ІІІ, спадкоємцем котрого він є сам. У восьмий рік правління за наказом Хоремхеба архітектором Майєю відновлюється гробниця Тутмоса IV, яка грабіжниками була потривожена ще раніше. Він вважав це сакральним обов’язком, підкреслюючи безпосередній зв’язок з XVIII династією єгипетських царів. Місто Ахетатон, святилище Атону за наказом Хоремхеба ліквідували, гробницю Ейї розграбували, стерши його ім’я з царицею, те ж саме було вчинено з гробницею Тутанхамона.
За Хоремхеба відбулася військова реформа, він юридично розмежував Верхній та Нижній Єгипет між Фівами та Мемфісом. Для тих, хто зловживав вдалою був виданий спеціальний едикт фараона Хоремхеба, який передбачав покарання, заслання, страту. Фараон забезпечував правопорядок в державі, належно відносився до військових, забезпечуючи їх усім необхідним для нормального соціального життя. Друга реформа була проведена в податковій системі: застосування мір проти мародерів та хабарників по відношенню до військових. Двір Тутанхамона зосередився в місті Мемфіс, туди після коронації прибув і сам фараон Хоремхеб.
Жреці Фів підтримали ідею Хоремхеба щодо продовження будівництва Гіпостильного залу при Карнакському храмі. При Хоремхебі сформувалася міцна армія, сильна обороноздатність держави. Здобуває перемогу і Нубії, про що свідчать написи на стінах каменоломні Гебель ес-Сільсіла із зображенням полонених нубійців і торжественний хід єгипетського війська, котре повертається до дому. Перший рельєф зображує мужнього фараона Хоремхеба з бойовою сєкірою, котрому від Амона-Ра дарується божественний символ життя, влада підпорядкування півночі та півдня, з впалими ворогами на землі та тими, хто благає про помилування з піднятими руками до царя Єгипту. Інша картина зображує фараона на царських ношах в оточенні носіїв опахал, з очищенням спереду шляху служителями і воїнами, які ведуть полонених вождів позаду, ходою воїнів з сурмачем, прийняттям жрецями та сановниками царя та висловлення йому великої вдячності від усіх.
Другу перемогу здобув в Сирії, заволодівши прекрасним трофеєм і полоненими. Так в храмі Карнака мають місце написи на дев’ятому пілоні із зображенням завоювань таких міст як Пелла, Кадеш, Катна, Туніп, Угаріт, Хатті, Арцава, тут чітко показана покірність фараону князів егейських островів. Далі настала черга для міста Пунт, в який відправилася єгипетська експедиція (чітко проілюстровано в Карнакському храмі явлення князів цих земель перед фараоном Хоремхебом і передавання йому мішків із золотом).
Згідно тверджень істориків Хоремхеб правив державою двадцять сім років. За свого життя побудував дві гробниці в Саккарі, неподалік Мемфісу та в Долині Царів. Хоремхеб помер у 1292 році. Муміфіковане тіло поховане в усипальниці Долині Царів. Після його смерті ХІХ династія фараонів ніколи не забувала про вагомий внесок фараона Хоремхеба в суспільно-політичному, релігійному, адміністративному розвитку Єгипту, вважаючи його основоположником цієї династії і вшановували його пам’ять.
Пегас
