Вона сама була генієм й прагнула бути поруч з геніями, в колі людей близьких їй по духу, які мають ту ж любов до мистецтва, ті ж захоплення й пріоритети, що і вона сама. Натомість без паспорта, до кінця життя була у своїй “в’язниці”.
В житті Катерини було дві найбільші любові: малювання та опера. І саме любов до опери дала шанс малюванню вирватись на волю, у великий світ. В листі до улюбленої оперної співачки Оксани Петрусенко вона вклала свої малюнки. Співачка була вражена квітами і показала ці картинки своїм знайомим художникам. Далі були виставки та визнання, хоча на побутові умови життя це ніяк не вплинуло. Мисткиня і далі проживала в селі, хоча і мріяла про місто, де могла б цілком присвятити себе мистецтву.
Художниця мріяла про квартиру В Києві. Мрія здійснилася б, але, потрібно було стати частиною московської пропаганди — намалювати портрет сталіна ( навмисне пишу з малої букви за доброю традицією). Натомість художниця залишилася вірною собі, своєму чистому таланту, своїм квітам, а пізніше натюрмортам. Вона пережила голодомор, тому вирішила малювати хліб, колоски і молоко, а не того “вождя народів”, який його забрав.
Надзвичайно трагічна доля випала тендітній, вразливій жінці, але вона малювала – попри всі заборони, осуд, нерозуміння. Не завдяки, а наперекір зуміла втілити той талант, який був їй подарований Богом. Хоч і жила, як пташка в клітці, але все одно малювала.
Сюди підходять слова Леcі Українки:«Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає!»
І вона жива, як живі всі ті квіти, які вона боялася зірвати, й ходила за декілька кілометрів, щоб малювати саме живі квіти. Напевно ця повага та любов до життя й робила ці квіти живими на всіх її полотнах. Художниця бачила в них душу, бачила красу цього світу, і показувала її іншим. Мисткиня неначе мавка, з Лісової пісні, стала своїми квітами, лісом, поезією. Пустила коріння в своїй творчості.
Тому сьогодні вдячні їй за силу, незламність, за сміливість бути собою, за приклад вірності своїм переконанням.
Пропоную вам пройти цікаву вікторину за мотивами життя та творчості неповторної Катерини Білокур.
Наталія Богач
