Його мати – намагалася прищепити знання до пізнання природи, культури, мистецтва, навколишнього світу. Вона займалася його вихованням. Починаючи з молодих літ, Карл ознайомлюється з деякими працями класичної філософії, з працями по соціальній філософії таких видатних мислителів як Маркс, Енгельс, Каутський, Бернштейн.
1918 р. – навчається у Віденському університеті. Тут він вивчає математику, теоретичну фізику, самостійно цікавиться філософією. У молоді роки мати прищепила йому любов до музики. З 1920 -1922 рр. — він серйозно задумується над тим, щоб стати музикантом.
Карл приєднується до товариства приватного концерту Шьонберга, рік навчався у Віденській консерваторії, хоча вважав себе не достатньо здатною людиною, перестав займатися музикою, але інтересу до неї не втратив. Під час екзамену для того, щоб отримати ступінь доктора – Карл Поппер вибирає історію музики як доповню вальний предмет.
З 1921 по 1924 р. – освоює професію різьби по червоному дереву. Працював волонтером у дитячих клініках Адлера, познайомився з ним особисто. Спостерігаючи за методикою Адлера – Поппер дещо сумнівався у ефективності психоаналізу та в претензіях подібних теорій на науковість.
Вивчаючи ретельно праці Фрейда та Ейнштейна, Карл почав зацікавлюватись чим відрізняються доктрини Маркса, Фрейда, Адлера від визнаних наукових теорій, таких наприклад як теорія відносності Альберта Ейнштейна.
Далі це питання стане основою принципу фальсифікації або критерію у подальших працях Карла Поппера. Після закінчення університету у 1925 р. – одружується з Жозефіною Анною Хеннінгер, отримує диплом викладача математики та фізики в гімназії. Після того він вже викладав математику та природні науки у середній школі.
У 1928 р. – захищає докторську дисертацію з філософії на тему: «Методології когнітивної психології». Німецькі війська повністю окупували територію Австрії. У зв’язку із таким ростом популярності нацизму в Австрії починають міцніти ідеї А. Гітлера щодо антисемітизму. Стверджують, що батьки Поппера були за національним походженням – євреями, які прийняли християнство.
Бачачи наміри Гітлера, щодо антисемітизму, Поппер вирішує тікати з рідної Австрії. У 1937 році він емігрував до Нової Зеландії. Дізнався про вакансію лектора в одному із університетів Нової Зеландії. Був призначений на посаду викладача. Працював викладачем філософії у Крайстерчському університеті, в графстві Кентербері, що у Новій Зеландії — з 1937 по 1945 рік.
Він був достатньо відомий в Європі. Його відношення до університету було двояким: по – перше він був у безпеці від антисемітського переслідування та нацизму, по – друге — його авторитет був дещо мінімальним у новому місці, доводилось підпорядковуватись набагато менше авторитетним професорам.
Але все ж таки він отримує визнання у Крайстчерчі. Довго Поппер не затримався у Новій Зеландії – переїжджає до Великобританії. У 1945 році він отримує англійське підданство, а у 1946 р. – переїжджає в м. Лондон. З 1946 і до середини 1970 – х років — отримує посаду професора логіки та декана філософського факультету, логіки та наукового методу при Лондонській школі економіки та політичних наук. У 1964 р. – Поппер був посвячений у лицарі та став повноцінним членом Лондонського королівського товариства.
А також отримав титул кавалера ордену пошани у 1982 році, став лауреатом Премії імені Алексіса Токвіля – у 1984 році , лауреатом Премії Кіото – у 1992 році.
Дружина Карла Поппера Жозефіна — пішла з життя у 1985 році. А 17 вересня 1994 року у лондонському районі Кройдон помирає Карл Поппер.
Стрикалюк Богдан, магістр релігієзнавства
