Історія релігій, Неорелігії        10 Квітня 2014        299         Прокоментуй!

Каодай – сучасна в’єтнамська неорелігія

kaКаодай – сучасна в’єтнамська синкретична неорелігія, яка у своєму вченні поєднує в’єтнамський буддизм та світові релігії, при цьому сакралізує постать свого засновника, як останню інстанцію просвітленої  істини. Каодай часто називають буддійською течією, але таке твердження не зовсім правильне, адже послідовники релігії каодай повністю відкидають буддійське вчення про страждання та восьмирічний шлях.

Будда, у релігійному світогляді каодайців, – це великий учитель людства, який показав людині як можна досягнути просвітлення та отримати вічне блаженство, але окрім нього каодайці також визнають великими учителями Ісуса Христа, Мухаммеда, Зороастра, Лао Цзи, Конфуція. Каодайці також увібрали своє традиційне в’єтнамське язичництво і вдало поєднали його із світовими релігіями. Таким чином каодай є самостійною вєтнамською синкретична неорелігією, яка має свої власні релігійні догмати, сакральні книги, храми, та здійснює ритуальні дійства.Засновником каодай  був вєтнамець Ле Ванг Чунг.

Ле Ванг Чунг був дрібним вєтнамським чиновником французької адміністрації у в’єтнамській колонії Кохінхін.

У 1926 році Ле Ванг Чунг покидає чиновницьку роботу та іде на заслужену пенсію. За каодайськими переданнями, після виходу на пенсію Ле Ванг Чунг розпочинає подорожувати в’єтнамськими горами та займатися медитацією. Саме після постійних медитацій Ле Ванг Чунг зрозумів, що він є новим Богом, і у  в’єтнамських горах у нього вселився Великий дух, який зробив із нього живого Бога. Після втілення у ньому  Великого духу, Ле Ванг Чунг вирішує, що йому потрібно поширювати свою релігію  серед Вєтнамського народу. 28 вересня 1928 року Ле Ванг Чунг офіційно засновує каодай, як самостійну незалежну релігію. І вже за рік Ле Ванг Чунг зумів створити декілька осередків каодай  у рідній провінції Кохінхін. На 1930 рік  послідовників каодай нараховувалося близько 27 тисяч людей, а за 5 років кількість каодайців збільшилася до одного мільйона адептів. З початку свого виникнення каодай був досить привабливою релігією для французької адміністрації, яка ставилася лояльно до Ле Ванг Чунга та його послідовників, але пізніше коли каодайці створили свою власну багато тисячну армію, французи змінили свою лояльність на гнів. Тому між представниками каодай та французькими колоністами раз по раз виникали збройні сутички.

Віровчення каодай,  як раніше було написано, є синкретичним вченням , тобто таким, яке поєднує основні положення великих світових релігій та в’єтнамських  первісних культів.

Каодайське вчення розділяє існування  людства на три епохи. Ці епохи символізуються приходом великих учителів на Землю.

Перша епоха: була найбільш нечестивою, у баченні каодайців, але водночас у цю епоху виникає людство та приходять перші вселенські учителі, такі як: Мойсей, Хуан Ді, Будда, але ці вчителі, на думку каодай, лише розпочали навчати людство істинному просвітленню та медитації, тому створенні ними релігії не були істинними та втратили істину суть існування людини. Важливим моментом критики Мойсея, Хуан Ді, Будди було те, що великі вчителі відкинули первісні культи, що на погляд коадайців є не припустимим і не потрібним.

Друга епоха: знаменувалася прогресом людства та масовими війнами та лихоліттями, але Бог втілювався у цей період у таких вчителів як: Ісус Христос, Конфуцій, Лао Цзи, Мухамед. Всі ці вчителі, за вченням каодай, були втіленням Великого духу (Бога), але Бог у цей період повністю не відкривав їм істинне вчення.

Саме друга епоха стала зламним періодом формування каодай, коли Бог всилявся у велику кількість вселенських вчителів, і дав їм частку істинного вчення.

Третя епоха: знаменувалася виникненням каодай і закінченням приходу великих вчителів у образі Великого духу. Каодайці вважають, що їхня релігія виникла не даремно у В’єтнамі, адже В’єтнам, на їхню думку, знав до приходу каодай про вчення усіх вселенських учителів.

Окрім вчення про три епохи у каодай існує вчення про Великий дух. Великий дух, за вченням каодай, це своєрідний Бог, який може повністю вселятися та наповнятися лише у великих учителях, але частина великого Духу присутня у кожній  людині, тому щоб осягнути велич Бога, людині потрібно займатися каодайською медитацією. Якщо людина займається медитацією, то вона з часом може припинити постійний цикл перероджень  і стати великою частиною Бога, оскільки, за вченням каодай, лише маленька частинка Великого духу присутня у людині, але людина не присутня у Великому дусі. Таким чином, за світоглядом каодай, Великий дух складається з частинок великих учителів (Будди, Хуан Де, Ісуса Христа, Лао Цзи, Мухамеда, Зороастра).  Тому, каодайська медитація не тільки може звільнити людину від сансари, але зробити її частинкою Великого духу, як цього досягли Великі вчителі.

У каодай також існує вчення про потойбічне життя. Каодайці вірять, що людина після смерті існує у своєрідному безтілесному світі, де чекає на нове перевтілення, або на єднання з Великим духом, щоб стати його маленькою  частинкою. Каодайці вірять, що після смерті родичі померлого повинні спілкуватися з ними через медіумів.

Медіум у каодай є посередником між світом живих та мертвих. Кожен каодаєць повинен користуватися послугами медіумів, адже медіум знає таємницю потойбічного світу та долю померлих родичів. Через медіума померлі духи можуть спілкуватися з своїми родичами та застерігати їх про небезпеку, а також можуть відкрити своїм родичам таємницю свого нового перевтілення, або єднання з Великим духом .

Як і в інших релігіях каодайці мають свої священні храми. Головним храмом каодай є храм Тхань Тхат Као Дай. Саме так називається великим храм, адже це великий адміністративний комплекс каодайської релігії, в якому живуть священнослужителі та послушники каодай, а також у Тхань Тхат Као Дай є велика лікарня, їдальня, школа та каодайський університет, де навчають священнослужителів.

У Великому храмі відбуваються щоденні богослужіння. На свята каодайський великий храм відвідують тисячі священнослужителів, як одягнуті у білий колір, що символізує їхнє священство та наближення до Великого духу.

Цікавим фактом є те, що священиками у каодай можуть бути і жінки, але під час богослужінь, на яких присутні священики жінки та чоловіки, перевага надається чоловікам, хоча всі каодайські ритуали одинаково  можуть здійснювати, як чоловіки священики, так і жінки священики. Перед входом у храм Тхань Тхат Као Дай чоловіки та жінки знімають головні убори та взуття. Коли чоловіки та жінки входять  у храм вони ідуть по різні сторони,  чоловіки переходять по праву сторону храму, а жінки – по ліву. По середині храму каодай зображене Велике око, що символізує своєрідну присутність у храмі Великого духу.

На сьогодні каодай існує в основному лише у Вєтнамі та США переважно серед в’єтнамьских емігрантів. Загальна кількість послідовників каодай коливається від 3 до 12 мільйонів послідовників. Сучасні каодайці практично не займаються прозелітичною роботу серед європейців та інших народностей, окрім в’єтнамців, китайців, та японців.

Сучасні науковці називають каодай досить закритою та не до кінця вивченою релігією, адже потрапити у каодайське середовище досить важко, тим більше важко провести, цілісний релігієзнавчий аналіз. Вже ж таки більшість світових  релігіє знавців вважають,що  каодай не зумовлює небезпеки для своїх послідовників, а навпаки допомагає в’єтнамському населенню боротися з бідністю та хворобами.

Ігор Дмитрук

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Пошук
Рубрики
Ми у Facebook