Калістрат – представник сократичної софістики, народився в грецькому полісі, приблизно у ІІІ або ж ІV столітті нашої ери. Його виховували в аристократичному дусі, що було загальноприйнятою тенденцією на той час. В тім молодий юнак намагався не тільки пізнати світ, а зрозуміти процес його розвитку, причину його існування.Калістрат вивчав граматику, поетику, музику, риторику, в тому числі перебував у філософських пошуках. Як стверджує релігійний, культурний діяч і богослов ХХ століття Александр Мень: софіст не був ні філософом, ні науковцем, тому що це був професійний викладач, який навчав мистецтву красномовства. Можна було тільки уявити наскільки великою могла б бути роль ораторів в античних полісах. Афіни стали своєрідним осередком їхньої діяльності, враховуючи те, що софіст володів магічною владою і маніпулював людьми.
Крім того, варто зазначити, що софісти були діловими людьми, а тому і не соромилися брати відповідну платню і збагачуватись за рахунок своїх учнів. Платон називав софістів такими «що люблять торгувати своєю мудрістю оптом і в різницю». Про софіста Калістрата мало що відомо і до цього часу, в тім якісь відомості все ж таки залишились.
Калістрат розумів всесвіт не як поділ на матеріальне і духовне, а взагалі як світ, в якому живе елліністичне суспільство, в просторі і часі. Суспільство ж керується як етичними так і моральними принципами, підпорядковуючись державним законам. Усі ми вийшли з природи і туди ж само повернемося. Початок нашого буття полягає у чомусь вищому і досконалішому. Тілесно ми походимо від натурального світу в якому живемо та існуємо.
Людина є частиною цього всесвіту, а тому вона розташовується в центрі світу. Велику увагу софіст приділяє ідеалу людині, її красі, грації тіла. На його думку в людині все повинно гармонійно поєднуватися і краса, і доброта , і любов, тому що це є її сутність.
В людині можна виділити такі чіткі ознаки: її розум, мислення; серце – основний центр переживань, захоплень, діяльність, рішучість.
Дата смерті Калістрата невідома, проте припускаються думки, що він помер в кінці ІV століття нашої ери. Серед найвідоміших його творів великою популярністю користуються написані дванадцять його статей (ейконос), які дійшли і до нашого часу. Також відомо, що софіст є автором праці «Опис статуй», йому належить опис близько чотирнадцяти статуй. Текст про ці статуї зберігся ще й досі.
Богдан Стрикалюк
Магістр релігієзнавства
