Література        02 Жовтня 2017        114         Прокоментуй!

Кайдашева сім’я І.Нечуя-Левицького як прототип сучасних сімей

Насамперед, хочеться  зауважити,  що  Нечуй-Левицький  написав  «Кайдашеву сім’ю»  не просто так, а для того, щоб відобразити  тогочасні  проблеми  українського  суспільства  ХІХ століття  через призму  сьогодення.  І  у нього, до речі  вийшло непогано.  Він  змалював  таку картину, яку  спостерігаєш у ХХІ столітті. І не  дивно, що автор  підібрав  такі образи  з  метою  продемонструвати   нас  самих.  Вивчаючи  культуру, побут , традиційний  одяг, автор  книги  досить чітко  усе деталізував.

Кайдашева  сім’я  І.Нечуя-Левицького як прототип  сучасних сімей

Спостерігаючи  за  життям  простих   селян,  Нечуй- Левицький  помічає  відрізнення  характерних  рис,  притаманних  тій  чи іншій  особі,  їхні  закони, норми,  поведінку в  суспільстві.  Тогочасна  картина  життя  селянства  аналогічна  із  сучасною.  Нормативно-правові  відносини  дещо  відрізняються  від  тих, що  існували ще за життя  українського  письменника.  Великі  права  врегулювання  сімейних  відносин  надалися  саме  чоловіку – голові  родини, дбайливому господарю,  батьку.  Жінка  –  уособлення  берегині  домашнього  вогнища,  яка   віддає  свою  материнську любов та тепло  дітям, дбаючи  про їхнє  добре  виховання. Діти  –  наслідувачі  батьків,  які  отримують   в спадок  заповідану  розділену  між ними  матеріальну  власність.

Тепер  подивімося  на  сучасну  картину, що в  точності  відображає  реальність  «Кайдашевої  сім’ї » : сутички на сімейно –  побутовому  рівні, земельний  конфлікт,  емоційні  стани (радість, агресивність),  сімейні  взаємовідносини, ставлення  до батьків,  життєва драма,  трагедія, тощо.  Спробуємо  запитати  в самих себе,  чи нічого  це не нагадує?  А  тепер  подивімося   довкола,  адже  з такими  речами  ми  стикаємося  кожного  разу.

Видатний англійський   класик  Вільям  Шекспір  уособлював  увесь світ  з  театром,  а  людей,  які  перебували  у ньому  називав  «акторами».  Тому  і не дивно, адже   кожна  людина  виконує  свою  роль  в житті суспільства.  Чого  не скажеш  і  про  головних  героїв  повісті  Івана  Нечуя-Левицького – Омелька Кайдаша,  Марусі  Кайдашихи, Карпа, Лаврін, Мотря,  Мелашка.  Донині  гострою проблемою  постають  відносини  між свекрухою та невісткою,  якій  важко догодити  тим  чи іншим.  Так  і випадку  старої  Кайдашихи  та її невістки  Мотрі. Здавалося, що  все йде  нормально, оскільки  Кайдаш Омелько та його жінка  Маруся  мають гарну невістку Мотрю, проворну у роботі, не ліниву.  Непорозуміння Кайдашихи   з Мотрею  в результаті  спричинило  конфлікт на сімейно- побутовому рівні,  а  чи мають  вони місце в нашому житті? Безумовно.

У першому  випадку  неправою  була  свекруха,  яка  постійно насідала на невістку, заставляла багато працювати, а сама  лінувалася допомогти,  вдаючи  із себе  хвору, спостерігала  за  кожним її  рухом  .  Різкий  перехід  від  одного  емоційного  стану до іншого  зумовлений  впливом  збудника  на подразника  (Кайдашихи на  Мотрю), що стало наслідком   створення  конфлікту – найнебезпечнішого явища  у  сімейно-правових відносинах.  Кайдашиха на наш погляд  виконувала  більше  роль  не  турботливої  матері – помічниці, порадниці, а  суворого  диктатора.  Та  й хто б зрештою  міг  витримати таке диктаторство,  приниження, звичайно  ніхто, в тому  числі й невістка.  Мотря – це  прототип  таких невісток, які  ніколи  не  дозволять  кинути  себе  «обличчям в багно».

Не зумівши  впоратися  з однією, свекруха  береться  зва іншу – жінку Лавріна- Мелашку, добру господарку,  сердечну,  в якої не завжди усе  виходить.  Спочатку  вона б  показала  добрий  приклад   невістці  як правильно  робити, а не  кричати  і  ще  більше  «підливати олії у вогнище» (розпалювати суперечку).  Передусім  в цій ситуації  можна  було  вчинити по-іншому,  але  емоції  беруть  гору.  Тут  видно різке  протиставлення  сімей – заможних(Омелько та Маруся Кайдаш )  і  убогих ( Балаш і Балашиха, діти).  В тім багатство  не доводить  до добра,  а проста убогість  не завжди сприймається, так само як і в наш час.

Як бачимо сімейні  конфлікти добром не закінчуються.  Від невістки  і свекруха  може  дістати . Існує так  званий  принцип бумеранга, згідно  якого  те,  що  віддаєш  злом, рано  чи пізно  повертається  до тебе.  Одні  бачать себе  багатіями, проте  недовго,  матеріальне  не задовольняє  людину і вона  хоче чогось  більшого.  Інші  ж  тягнуться  здебільшого до  Бога  і  хочуть  позбутися  тієї мирської суєти,  сімейних розборок,  прагнуть  миру, тиші.  У сучасному  світі  зустрічаються  такі  випадки, описані  Нечуєм- Левицьким. Взяти  до прикладу  старого Кайдаша  – уособлення  чоловіків,  які страждають  одним недоліком – пияцтвом.  У стані  «білої гарячки»  чоловік  марить,  йому  привиджується  будь-що. В тім така залежність  може  обернутися  трагічним  випадком.

Відносини  між батьками та дітьми  повинні  бути нормальними.  Батьки  не повинні втручатися  у подружнє життя  дітей, а лише  давати добрі  і мудрі настанови  в житті, від чого  буде  залежати   мир,  сімейне щастя, дбробут.

Богдан  Стрикалюк

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Пошук
Рубрики
Ми у Facebook