Історія релігій        30 Вересня 2018        98         Прокоментуй!

Кабір — індійський середньовічний філософ-містик

У XV – XVI століттях Індія була країною, яка частково прийняла іслам. У країні, в якій і так релігійних навчань і течій було повнісінько, іслам став цілком рядовою конфесією, які відносно мирно уживаються з усіма іншими. Тому  сутички і навіть війни між прихильниками різних релігій в Індії були частим явищем і мають місце до сих пір.

У світлі цього Кабір – фігура для індійського суспільства унікальна. Він так само шанується індуїстами, і буддистами, і мусульманами; в кожній з цих релігій Кабір буквально обожнюється – звичайно, в тій мірі, в якій це можливо.

Біографія поета має виражений легендарний і повчальний характер. Легенда розповідає, що його справжня мати, вдова індійського брахмана (жерця), згрішила з одним мандрівним ченцем, внаслідок чого народила сина. У страху за свою долю і посмертну відплату вона залишила дитину на узбіччі дороги далеко від будинку. Там він  пролежав деякий час, поки його не підібрали чоловік і дружина – ткачі, які сповідували іслам. По одному з варіантів легенди, вони були йогами, пізніше прийняли мусульманську релігію. Все життя Кабір, як і його прийомні батьки, заробляв на життя ткацтвом, як і годиться людям такого низького походження.

В цілому його творчість відноситься до вчення «ніргун-бгакті». Це щось на зразок індійського варіанту платонівської філософії: в основі всього – любов людини до невиявленого, незримого Абсолюту, духовна свобода і рівність всіх перед Всевишнім.

При цьому Кабір ніколи не визнавав обрядів ні тієї, ні іншої релігії і завжди йшов своїм шляхом; в той же час він давав зрозуміти, що в основі будь-якого релігійного вчення лежить один і той же принцип. Саме тому він шанується представниками «ліберальних» поглядів з боку всіх індійських конфесій.

Проголошуючи рівність усіх людей перед Всевишнім, Кабір заперечував становий і кастовий лад, інститут недоторканних і взагалі соціальна нерівність.

Дотримуючись принципів давньоіндійської та перської поезії, Кабір на їх основі розробив свою поетичну мову, в якій  символами піднесених ідей ставали звичайні, добре всім знайомі предмети. «Брудна тканина» в цій мові означає неуцтво, «дороге полотно» – чиста, щира любов до Всевишнього, «вогонь» – божественна сила і енергія, «вода» – мирські пристрасті і т. д. Користувався він і традиціями суфійської поезії: наприклад , постійно згадував образи квітки і бджоли, у тому числі перше – це тіло, а друге – душа.

Незважаючи на те, що вчення бгакті – це, по суті, вільнодумство, Кабір вказував, що і цей шлях накладає на своїх прихильників певні зобов’язання, зокрема – відмова від егоїзму і пересичення пристрастями.

І все-таки його ідеї були демократичними та вільними, що викликало гнів консервативних кіл. Зрештою один з султанів наказав кинути бунтівного поета під ноги скаженому слону. Але, згідно з легендою, слон, побачивши перед собою самого Кабіра, в жаху відсахнувся, і той залишився живий.

До самої своєї смерті Кабір прагнув примирити індуїстів і мусульман. Коли він дізнався про швидку смерть, він увійшов до хижі і просив своїх послідовників залишити його в спокої. Біля дверей між ними розгорілася суперечка, зрадити тіло Кабіра вогню за індуїстським обрядом або поховати за мусульманським. Кабір вийшов, попросив усіх заспокоїтися, не братися за зброю, і пішов назад в будинок. Коли учні через деякий час увійшли за ним, то не побачили його тіла на ліжку – замість нього там лежали два покривала. Одне забрали мусульмани, а друге – індуїсти, і кожен «поховав» своє покривало за своїм обрядом.

Іван Гудзенко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Пошук
Дмитрук Игорь о появлении и трансформации мистицизма

Рубрики
Ми у Facebook