Тривала репутація та ганьба Ірода значною мірою сформувалися завдяки його зображенню у 2-му розділі Євангелія від Матвія в Новому Завіті. У цьому розділі оповідається про мудреців зі Сходу, які повідомили Іроду про народження Царя юдейського у Віфлеємі. Ірод, занепокоєний цією новиною, посилає їх до Віфлеєму, кажучи, щоб йшли і старанно розвідали про дитятко; і знайшовши його, повідомили, щоб той прийшов і поклонився йому. Однак, знайшовши дитину і віддавши подарунки, мудреці отримали уві сні попередження від Бога, щоб не поверталися до Ірода, і вирішили не виконувати його наказу. Тим часом ангел Господній з’явився Йосифу уві сні і сказав, щоб той взяв дитину і матір Його і втікав до Єгипту. Йосиф негайно виконав цей наказ, і вони втекли до Єгипту. Дізнавшись, що мудреці його обманули, Ірод впав у лють. Він наказав вбити всіх дітей у Віфлеємі та його околицях віком до двох років, сподіваючись таким чином знищити новонародженого Царя.
Ця жорстока подія, відома як «Вбивство немовлят», стала однією з найтемніших сторінок в історії Ірода і закарбувалася в пам’яті людства як символ його тиранії та жорстокості. Незважаючи на політичні успіхи та архітектурні досягнення, Ірод залишився в історії як правитель, чия безжалісність і страх втратити владу призвели до невинних жертв і невимовного горя.
Цю інформацію варто розглядати як свідчення того, що Ірод жив як єврей і здебільшого поважав єврейський релігійний закон. Хоча в його правлінні були безсумнівно негативні аспекти, його зв’язки та дії неодноразово приносили користь євреям, і загалом його правління було корисним для єврейського народу та релігії. Водночас складність його позиції як посередника між Римом, євреями, протиборчими родинними угрупованнями та неєврейськими громадянами у його царстві робить неможливим дати однозначну оцінку правлінню Ірода.
Іван Гудзенко
