Біографічна довідка:Халіков Руслан, народився в 1987 році в Донецьку. Закінчив Державний університет інформатики і штучного інтелекту в 2010 році за спеціальністю «релігієзнавство». В 2014 році захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю «Релігієзнавство (філософські науки)», на тему «Форми і наслідки раціоналізації релігійних традицій» (науковий керівник — Олександр Білокобильський).
Член Правління МАР з 2015 року, Президент МАР — у 2016-2017 роках.Пане Руслане, Ви нещодавно стали президентом МГО «Молодіжна асоціація релігієзнавців», але, перед тим як говорити про саму організацію, хотілося дізнатися про ваші наукові інтереси? Чому ви вирішили піти навчатися на релігієзнавство і стати релігієзнавцем?
Оскільки релігієзнавча освіта в Україні щільно пов’язана з філософською, релігієзнавство було головною спеціалізацією студентів філософського факультету в Донецьку, де я навчався. Я зі старших класів школи планував отримати філософську освіту, але завжди цікавився і релігією, тому з радістю обрав спеціальність “релігієзнавство”. Не можу сказати, що я спеціалізуюся на якійсь конкретній темі — дисертацію писав у галузі феноменології релігії, але також цікавлюся східною філософією, ісламознавством, хоча й не фахово. Останніми роками намагаюся також розвивати в Україні тематику езотериології — це дотична до релігієзнавства галузь, зокрема, на релігієзнавчому конгресі в Ерфурті в 2015 році кілька секцій і принаймні одна велика лекція були присвячені езотериологічній проблематиці.
Де і коли виникла ГО «Молодіжна асоціація релігієзнавців»? Хто був засновником вашої організації?
Молодіжна асоціація релігієзнавців виникла в 2004 році, серед її засновників були відомі сьогодні релігієзнавці Лариса Владиченко (перший Президент МАР), Віталій Хромець (перший Віце-президент), Олег Кисельов (Президент МАР у 2014-2015 роках) та інші студенти й аспіранти. Втім, ще до того існував молодіжний осередок Української асоціації релігієзнавців, але не як окрема організація.
Яка мета діяльності «Молодіжної асоціації релігієзнавців»?
Згідно зі статутною метою, МАР сприяє консолідації молодих науковців, що вивчають релігію, об’єднанню зусиль у реалізації дослідницьких проектів та наукових заходів. Якщо брати до уваги більш загальне тло, то метою діяльності МАР є затвердження в українському суспільстві принципів толерантності, свободи совісті та релігії, і в цьому аспекті своєї діяльності МАР діє разом із іншими релігієзнавчими інституціями.
Які важливі проекти для українського релігієзнавства зробила МГО «Молодіжна асоціація релігієзнавців» за весь час свого існування?
Напевно, першими важливими проектами, які Молодіжна асоціація релігієзнавців почала влаштовувати, були молодіжні релігієзнавчі школи. Ці заходи вирішували цілу низку питань. По-перше, на таких школах дійсно відбувається консолідація учасників, чимало студентів та аспірантів знайомляться між собою, починають запрошувати один одного на конференції, спілкуватися й організовувати спільні заходи. Зрештою, значна частина членів МАР долучилася до організації саме після участі у школах. По-друге, участь у релігієзнавчих школах корисна для молодого дослідника як спосіб підвищити професійний рівень, послухавши як провідних вітчизняних і закордонних релігієзнавців, так і представників релігійних традицій, які мають нагоду розповісти про свою релігію зсередини. По-третє, самі релігійні організації теж отримують користь від того, що молоді й активні дослідники знайомляться з ними, отримують інформацію з перших вуст і згодом можуть донести інформацію до суспільства, долаючи таким чином хибні стереотипи. Загалом у МАР є чимало форм активності — фестивалі релігійного мистецтва (минулого року відбувся вже восьмий захід), круглі столи та конференції, екскурсії, семінари, обговорення літератури та фільмів тощо. Оскільки молоді релігієзнавці достатньо активні в плані подорожей, подібні заходи збирають представників різних навчальних закладів з усієї країни та навіть з-за кордону. Останнім часом активізувався діалог МАР із Малою академією наук, ми підтримуємо талановитих школярів, які досліджують релігію, допомагаємо їм робити свої розвідки більш фаховими та згодом поповнювати українську релігієзнавчу спільноту.
Відомо, що релігієзнавство в нас дуже молода наука, але в багатьох університетах уже є така спеціальність. Люди їдуть навчатися на релігієзнавців і коли закінчують навчання, їдуть в центр зайнятості, у якому не розуміють до кінця хто такий релігієзнавець ? Ким може, на ваш погляд, працювати випусник спеціальності «релігієзнавство» ? Оскільки для всіх немає можливості йти навчатися в аспірантуру та працювати викладачем ВНЗ чи науковцем?
Найбільша проблема полягає в тому, що не тільки працівники центрів зайнятості, але також і самі випускники-релігієзнавці не завжди розуміють, хто вони такі. Це проблема української гуманітарної освіти — в ній налагоджена лише система, коли ті, хто навчається в університеті, згодом можуть лише навчати в університеті. Разом із тим, учені-гуманітарії необхідні державі, принаймні, здоровій державі. Релігієзнавець працює з предметом, від якого напряму залежить майбутнє держави — подивіться на міжцерковні конфлікти в Україні — їх мають вирішувати чиновники, які нерідко не можуть відрізнити православ’я від лютеранства, спираючись на пострадянське законодавство. А релігійні конфлікти можуть приводити до дуже складних проблем. У сучасному світі релігія стає основою глобалізаційних проектів, ти ніколи не знаєш, коли хтось зробить у твоєму місті осередок русского міра чи ісламської держави. Держава повинна регулювати релігійні питання з розумом, і це перша галузь, де можуть працювати релігієзнавці — в кожній ОДА є відділ, який займається регулюванням релігійних питань. Є подібні відділи в інших державних структурах, в тому числі — силових. Там теж потрібні релігієзнавці. Друга сфера — це громадянське суспільство. Люди потребують інформації, а отже хтось має надавати її. Релігієзнавець може працювати в дослідницьких громадських організаціях, надавати аналітичні послуги. Звісно, в нашій державі побутує думка, що він має це робити безкоштовно, але ця думка хибна — він може, але не зобов’язаний це робити. Релігієзнавець — найкращий журналіст у цікавій для людей сфері, отже відкриваються перспективи роботи на телебаченні, радіо, в пресі. Але для цього є дві вимоги, як на мене: по-перше, треба вже в університеті визначитися, чи плануєш ти досліджувати релігію після закінчення навчання; і якщо так, то, по-друге, необхідно ввійти в професійне коло людей, які роблять саме це. Якщо ти плануєш поступати в аспірантуру, тоді треба спілкуватися з викладачами своєї кафедри, зрозуміти специфіку кафедрального життя. Якщо ти плануєш стати журналістом-релігієзнавцем, треба ще під час навчання відвідувати журналістські тренінги, пробувати себе в якості репортера для інтернет-ресурсів. Якщо ти хочеш займатися релігійними питаннями в СБУ, маєш пройти військову кафедру. Треба визначити стратегічну лінію своєї кар’єри, і кілька років витратити на старт. Якщо не встиг це зробити в університеті, то доведеться після.
Хто є партнерами МГО «Молодіжна асоціація релігієзнавців»? З якими закордонними організаціями ви співпрацюєте?
Серед партнерів Молодіжної асоціації релігієзнавців я б виокремив три категорії: по-перше, це релігієзнавчі організації, наприклад, Українська асоціація релігієзнавців, Європейська асоціація релігієзнавців, Асоціація філософів і релігієзнавців, редакція журналу “Религиоведческие исследования” і т. д. По-друге, це навчальні заклади та наукові установи, зокрема, Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова, Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Інститут релігієзнавства Ягеллонського університету та інші. По-третє, це релігійні організації, які теж активно приєднуються до організації наукових заходів, оскільки зацікавлені в тому, щоб суспільство отримувало об’єктивну інформацію про них.
Яка кількість членів МАР, і де є представництва?
МАР — не дуже чисельна організація, у нас лише кілька десятків членів. Частина з них дійсні, частина — асоційовані (зокрема — ті, хто живе за кордоном). Організація є молодіжною, тому деякі люди, досягши певного віку, відходять від неї, разом із тим нове покоління студентів та аспірантів підхоплює естафету. Оскільки раніше організація не мала всеукраїнського статусу, в деяких регіонах виникали партнерські організації, своєрідні представництва. Зокрема, були такі у Донецькій та Львівській областях (на жаль, донецька організація наразі не діє, і більшість її членів виїхали з області). Існує потужний осередок у Чернівцях, але він поки що не має офіційної легалізації. Також у нас є плани зробити представництва в інших містах, оскільки нове законодавство не передбачає регіонального статусу, і всі громадські організації отримують право діяти на всій території держави. Також, звісно, у нас є представництва в Інтернет — це наш сайт mar.in.ua, а також групи в соціальних мережах. Сьогодні спілкування не залежить від місця проживання, тому ми можемо утворювати спільноту, в тому числі, і завдяки віртуальному простору.
На ваш погляд в Україні з’являються молоді талановиті релігієзнавці?
Авжеж! Молоді талановиті релігієзнавці в Україні з’являються, і цьому не в змозі завадити жодні освітні реформи. Чимало школярів пишуть роботи на конкурси Малої академії наук, потім ідуть до університетів — як Ви говорили вище, така можливість наразі є. Тема релігії цікавить багатьох, так само як вона колись зацікавила мене, і Вас. Але не достатньо бути талановитим, потрібно ще бути інтегрованим до професійної спільноти, в тому числі світової. В 2015 році українська делегація на Всесвітньому конгресі Міжнародної асоціації історії релігії була, наскільки мені відомо, рекордною. Це дуже добрий знак — учені мають спілкуватися з колегами з інших країн, не соромитися їздити туди та запрошувати колег до нас. Для цього, звісно, потрібно знати мови, але молоде покоління відчуває все менше проблем із цим, дякувати глобалізації. Думаю, що ми поступово виходимо на світовий релігієзнавчий простір, і у молодих релігієзнавців дуже цікаве й перспективне майбутнє.
Які у Вас плани по розвитку організації та українського релігієзнавства? Хто може долучатися до проектів МАР? Це можуть бути лише студенти та аспіранти університетів, чи всі охочі?
У нас є кілька задумів, які намагатимуся втілювати протягом найближчих років. По-перше, це розвиток регіональної мережі молодіжних релігієзнавчих осередків, перш за все в тих містах, де є студенти-релігієзнавці. По-друге, ми будемо налагоджувати зв’язки з іншими релігієзнавчими та суміжними організаціями, як українськими, так і закордонними. Попри те, що кожна організація має свій формат роботи, свою сферу зацікавлень і цільову аудиторію, ми повинні співпрацювати, координувати зусилля, щоб отримати гідні результати. До наших проектів можуть долучатися не лише студенти та аспіранти університетів, це можуть бути незалежні дослідники, втім, слід розуміти, що діяльність МАР має, перш за все, академічне спрямування, тому всі мають керуватися в своїй релігієзнавчій діяльності принципами, які відповідають академічному дослідженню релігії. Ми готові до співпраці, і будемо раді спілкуванню.
Ваші побажання читачам порталу «Філософія і Релігієзнавство»?
Бажаю читачам бути найкращими у сфері, яку вони для себе обрали, постійно підвищувати свій професійний рівень. Це важливо і для особистого розвитку, і для науки, і для держави. Треба займатися філософськими та релігієзнавчими дослідженнями так, ніби від вашого внеску залежить доля світу.
Розмовляв Ігор Дмитрук
