Монастирище. Монастирище – це величезне святилище площею понад 15 гектарів. Воно вражає. Розташоване на річці Інгул. Центральна споруда Святилища, вочевидь, була присвячена Великій матері Світів, великій Богині. За думкою істориків та археологів, кілька культур, одна за одною, брали участь у розбудові цього Святилища.

Стіни Святилища Монастирище
Воно величезне. На вершині споруди є камінна обсерваторія, з якою зручно спостерігати за зоряним небом. На плитах споруди є багато маленьких лунок, які утворюють дзеркальне відображення карти зоряного неба станом на день осіннього рівнодення. Подібних Святилищ у світі всього три. За легендами, під святилищем має бути велике печерне містечко, вирубане у скелях. Крім того, у місцевості багато скупчень кам’яних брил, які можуть виявитися залишками давніх культових та житлових споруд. Безліч роботу для дослідників.
Озеро Синє Око у Балаховському. Його створили дві сили – Природа та діяльність людини. Внаслідок видобутку корисних копалин утворився глибокий кар’єр, а Природа заповнила його цілющою водою. Уся справа у сріблі. Те, що в межах кристалічного фундамента в зоні Балаховського кар’єра існують геохімічні аномалії з аномальним (підвищеним) вмістом кількості срібла – факт беззаперечний.

Озеро Синє Око у Балаховському
Ці аномалії вміста срібла розповсюджені по всій території Кіровоградщини. Але в різних місцях вони (аномалії) проявляються в різних кількостях (залежно від глибини залягання і ступеню самої аномалії) і відповідно з різною інтенсивністю оздоровлюють воду, в яку потрапляють. Цілющі властивості воді також надають каолінові глини, до речі, вони сприяють яскравому синьому забарвленню води. Колір води озера Синє Око співпадає з синіми кольорами морів.
Дев’ять Бобринецьких курганів. Дев’ять земляних курганів ніби вишикувані в одну лінію, що простягається на двокілометрову відстань вздовж траси на ділянці Бобринець – Олексіївка. Найвищий курган має висоту 7 метрів. Саме біля нього виявлено дві культові фігури, схожі на скіфських кам’яних богинь. Фігури археологи забрали на дослідження. Цікаво, що в однієї з фігур трикутна голова.

Бобринецькі Кургани
Чорне або Берестувате озеро. Воно дуже велике. Це величезне сфагнове болото, що збереглося з прадавніх часів. Легенди кажуть, що це озеро не має дна. Геофізики ж наводять цифри 183 метри (виміряне за допомогою металевих грузиків на тросі) та 304 метри (ехолокація). Перекази, що йдуть з глибини віків, повідомляють про русалок, що живуть на озері. Біля озера є цілющі джерела, вода з яких дає лікувальний ефект, особливо для здоров’я нирок.

Озеро Берестувата воно ж Чорне
Озеро працює як магічне дзеркало – повідомляє подорожуючим інформацію через картинки (сучасна психологія називає такий ефект імагогіка), якщо вдивлюватися у води озера. Також є повідомлення, що на озеро приїздили мандрівники з далеких земель, які робили на його берегах експерименти з магії. У минулі століття озеро оточував Чорний Ліс, який тягнувся на сотні кілометрів. На берегах озера ростуть багато рідкісних рослин.
Кам’яні слони. Неподалік від села Полум’яне (Пустопілля) Бобринецького району на березі річки Сугоклеї височить масивний гранітний виступ. Виступ дуже схожий на групу слонів. Іноді виникає враження, що слони оживуть й підійдуть до тебе.

Камінні слони
Це улюблене місце місцевих мешканців і численних мандрівників. Жителі Полум’яного кажуть, що ця скеля була завжди. Як вона опинилася серед чорноземів степу – не зрозуміло. Місцевість дуже сприяє гарному настрою.
Розлитий Камінь. У Компаніївському районі – це напрочуд красивий ландшафт, названий в народі “Розлитий камінь”. Видається, ніби на лівому березі кам’яний водоспад розлився по степу круглим озером і раптом навіки застиг при впаданні в річку Сугоклею.

Розлитий Камінь
Застигло і озеро, перетворившись на майже круглий, дещо опуклий, діаметром близько 50 метрів, “розлитий камінь” рожевого граніту, порослий світло-зеленим лишайником. До нього з півночі рівною, як стріла, стрічкою прямує Безіменний струмок. Спокійний, але дуже наполегливий, він досягає “Розлитого каменю”, гучними бурунами в перекатах (гуркіт чути за два кілометри), «розрізає» його по центру і йде далі степом під ім’ям річки Сугоклеї. Місце вважається таким, що приносить щастя для закоханих.
Бовтиський метеоритний кратер – найбільший в Україні. Величезний метеорит впав на Землю та утворив кратер глибиною 550 метрів та діаметром 24 кілометри. Це сталося 65 мільйонів років тому. Пізніше кратер був затоплений водами первісного океану, й у водах виросло багато молюсків.

Коноплянський Кар’єр
У наші часи був створений Коноплянський Кар’єр, у якому добували вапняки. По завершенні видобутку залишилися просто космічні, «інопланетні» пейзажі, які приваблюють духовних шукачів медитували на цьому місті. Крім того, вчені знайшли тут багато величезних молюсків, що мешкали у водах первісного океану.
Заказник «Велика і Мала Скеля». Або Срібне Озеро. Це місце знову створила Природа та люди. Кар’єр (Алєєвський), що залишився після видобутку корисних копалин, заповнила природна джерельна вода з високим вмістом срібла.

Заказник Велика та Мала Селя або Срібне Озеро
Крім срібла, вода озера містить й інші корисні для людини речовини. Люди почали купатися у цьому озері й помічати поліпшення стану здоров’я. Саме тому місце отримало статус заказника. На дні озер є мінерал «біла слюда (біотит)», саме він може виблискувати на сонці, як срібло. Можливо, саме тому озеро назвали Срібним. Довжина озера більша за 5 кілометрів, площа заказника 15 гектарів, розташоване неподалік селища Протопопівка Олександрійського району. Глибоко під землею знаходяться кварцитові жили, що сприяє гарній енергетиці місцевості. За повідомленнями геологів, кварцитові жили під землями Кіровоградщини можуть сягати діаметром до 70 метрів.
Морозівський Кар’єр. Ще одне озеро з вмістом корисних речовин – природні води затопили вугільний кар’єр та почали стимулювати відновлення рослинності. Природна рекреаційна зона приваблює тисячі мандрівників.
У бесіді ми обговорили найвідоміші місця Кіровоградщини. Але не всі. Будемо говорити й про інші. Адже їх багато. Україна дуже багата на енергетично змінені місця.
Розмовляв Ігор Мехеда