Їхня активна діяльність посприяла утворенню християнських спільнот і церков. Чи існують насправді достовірні свідчення стосовно насадження християнства в грузинських землях?
Такі підтвердження насправді ми знаходимо у творах, які приписуються авторам ранньохристиянського періоду, зокрема Іринею Ліонському. Західний патрист дійсно стверджує про існування серед християнських народів ще й іверів (тогочасна назва грузинів). Проте виникає ще одна дилема: івери були масово охрещені у ІV столітті, прийняли християнство завдяки просвітительській діяльності св. Ніни — родички Георгія Переможця з міста Кападокії. Її шлях почався з Єрусалима до грузинських земель. І як засвідчує нам церковне передання, просвітителька Ніна була направлена у це місце з волі Пресвятої Богородиці.
Своєю проповіддю, богоугодним життям, Божими чудесами їй вдалося християнізувати місцевих жителів, царя. Зцілена від важкої недуги Ніною дружина царя прийняла християнство, пізніше, спасенний в чудесний спосіб Богом цар Маріан, повернувшись з небезпечного полювання додому, відразу ж сам прийняв святе хрещення, а потім усі, хто мешкав у його домі. Таким чином Маріан став проповідником християнського віровчення серед народу. Офіційне проголошення християнства державною релігією в Грузії царем Маріаном відбулося у 326 році. Він став благодійником у побудові церков і за сумісництвом рівноапостольної Ніни – просвітительки Грузії віддав наказ відправити послів до візантійського імператора Констянтина Великого, прохаючи його прислати духовенство. Імператор відправляє у Грузію єпископа Іоана та ще декількох священиків аби остаточно завершити християнізацію.
Дуже багато грузинів прийняли християнство. У місті Мцхеті, де перебуває свята реліквія – хітон Господа Ісуса Христа завдяки царю Маріану було збудовано храм на честь вшанування Нерукотворного Спаса. У наш час тут було побудовано чудовий кафедральний собор Дванадцяти апостолів (Свєтіцховелі). Варто зазначити, що саме це сакральне місце є центром духовного життя для грузинського народу.
На сьогодні Мцхетський монастир — священне місце для паломництва. Оскільки сюди прибуває багато людей із різних країн не тільки для того, щоб відвідати сакральні місця Грузії, а й зрозуміти православну культуру, традиції, звичаї та побут грузинів і перейняти їхню історію, яка корінням сягає раннього періоду становлення християнства і часів середньовіччя. Велика увага прикута до самої Грузинської православної церкви, яка пройшла складний шлях до моменту отримання нею автокефалії. Ще в V столітті вона перебувала під прямою юрисдикцією антіохійського патріарха, від якого і отримала право самостійності церковного управління, на сьогодні вона є авторитетною посеред інших помісних церков Вселенського православ’я.
Грузинська православна церква посідає шосте місце у диптиху Константинопольсього патріархату. Главою церкви є Католікос — Патріарх всієї Грузії , Архієпископ Мцхетський і Тбіліський, митрополит Піцунди та Цхум – Абзахеті Ілля ІІ. Богослужіння проводиться грузинською мовою. Православна церва в Грузії нараховує 47 єпископів, 45 єпархій, 2 духовні академії, 17 навчальних духовних закладів, 172 монастирі, 1100 священиків, чисельність приходів складає 550. Кількість віруючих Грузинської православної церкви становить 4,5 мільйони осіб. церква використовую юліанський календарний стиль.
Богдан Стрикалюк
