Йога-сутри не є самостійним релігійним текстом, а радше філософським посібником для духовної практики, що має міжконфесійний і метафізичний характер. Цей твір належить до шкіл даршани, зокрема до напрямку раджа-йоги. Йога в цьому контексті — це не лише тілесні вправи, а глибока дисципліна, спрямована на зосередження свідомості та досягнення кайвальї — остаточного звільнення від страждань і перероджень.
Структура та зміст Йога-сутр Патанджалі
Йога-сутри складаються із 195 коротких афористичних висловів, розподілених на чотири розділи (пади): самадхі-пада, садхана-пада, вібхуті-пада і кайвалья-пада. Така структура слугує логічним і прогресивним маршрутом духовної практики.
Перший розділ зосереджується на самадхі — стані найвищої медитативної зосередженості, у якому зникає дуальність між суб’єктом і об’єктом пізнання. У цьому контексті йога визначається як «читта-врітті-ніродха», тобто припинення коливань свідомості. Це визначення стало одним із найвідоміших і найцитованіших в усій історії йогічної думки.
Другий розділ присвячено практичному аспекту йоги — садхані, яка включає вісім сходинок або аштанга-йогу. Цей восьмиступеневий шлях включає: яма (етичні обмеження), ніяма (особиста дисципліна), асана (позивна практика), пранаяма (контроль дихання), прат’яхара (відведення чуттів), дхарана (концентрація), дхьяна (медитація) і самадхі (надсвідомий стан). Цей фрагмент сутр мав надзвичайно потужний вплив на формування практики класичної йоги.
Третій розділ, вібхуті-пада, описує надприродні здібності або сиддхі, які можуть виникати в процесі йогічної практики. Проте текст наголошує, що ці здобутки не є метою, а лише побічними ефектами глибокої концентрації і медитації. Занурення у ці сили може відволікати від головного — звільнення свідомості.
Останній розділ, кайвалья-пада, розкриває концепцію повного звільнення, розділення духу (пуруші) і природи (пракриті), що є кінцевою метою йоги за Патанджалі. Йдеться про стан, у якому дух більше не ідентифікує себе з тілом, розумом чи емоціями, а перебуває в абсолютному спокої і свободі.
Значення Йога-сутр у філософській та релігійній традиції
Йога-сутри Патанджалі стали не лише основним текстом для адептів йоги, але й своєрідною філософською основою численних традицій самопізнання. Попри аскетичний стиль і стислу форму викладу, сутри містять багатовимірний погляд на людську психіку, етику, спосіб життя і метафізику буття. Вони розкривають йогу як дисципліну, що об’єднує тіло, розум і дух у напрямку внутрішнього визволення.
У середньовіччі текст отримав нове життя завдяки коментарям таких мислителів, як Вьяса, який надав систематичне пояснення кожної сутри, чим зробив трактат більш доступним для читачів. Саме завдяки таким коментарям Йога-сутри стали канонічним текстом у традиції раджа-йоги та вплинули на шиваїзм, веданту і буддизм.
У сучасному світі Йога-сутри Патанджалі часто сприймаються як філософська альтернатива матеріалізму та стресовому способу життя. Їх вивчають не лише в контексті йогічних студій, а й у західних університетах як приклад класичної індійської етики та гносеології. Через універсальність формулювань і акцент на внутрішньому досвіді, цей текст перетнув межі культур і релігій.
Іван Гудзенко
